Війна дронів. Маємо дефіцит потрібної техніки
Ми літаємо цивільними іграшками. Вони зовсім не захищені від ворожих пристроїв
Вчора ми розбили ще один дрон. Сьогодні склали з кількох поламаних один і працюємо далі.
Хочу чесно повідомити: ми, аеророзвідка, постійно втрачаємо дрони. Може, є пілоти, котрі не «кладуть» безпілотники. Але я таких не знаю.
Дрони падають регулярно, від різних факторів, серед яких 90% – це дія установок радіоелектронної боротьби противника.
Періодично це призводить до сильних збоїв у навігаційній системі безпілотника. Дрон на короткий час втрачає керування, і цього часу інколи достатньо, щоб сталося лихо.
Ми літаємо цивільними іграшками. Вони зовсім не захищені від ворожих пристроїв.
Так вже сталося, що в частині дронів наша армія ніколи не була готова до війни – як до попередніх її етапів, так і до нинішнього.
Дронів не вистачало і не вистачає по якісних і кількісних параметрах.
Добре, що волонтери, благодійники дають армії очі. Яких все одно жахливо не вистачає.
(Мені моторошно уявити, що було б без цієї допомоги. Армія України була б сліпа і давно б уже її знищили ще під Києвом.)
Дрони, котрі нам передають є цивільними апаратами, дуже обмеженими у військових можливостях.
Крім всього, ці іграшки є смертельно небезпечними для самого оператора. Зокрема, через те, що діють вони на коротку відстань, аеророзвідка змушена сидіти на самому передньому краю або недалеко від нього – що не складає жодної різниці для сучасних систем артилерії.
***
Я дуже вдячний усім, хто допомагає силам оборони України дронами.
Треба розуміти, що це процес безперервний. Так само, як він є безперервним у поповненні наших артилерійських систем (повірте, деякі з них виходять з ладу ледь не щодня, і помиляється той, хто вірить у стовідсоткову надійність західної техніки), бронетехніки.
Вдячний Марії Берлінській, Сергію Стерненку, Юрію Дерев'янку та багатьом іншим, котрі допомогли нам з безпілотниками і різним корисним обладнанням.
Поповнення нашого парку дронів, ремонт, модернізація і пошук нових рішень для підвищення безпеки/ефективності – це те, чим нас доводиться займатися, паралельно сидячи у окопах під обстрілами.
Така специфіка роботи аеророзвідки – на стиці фандрайзингу, науково-технічного прогресу і важкої окопної рутини. Утім, я не скаржуся – є на війні люди, яким набагато тяжче.