Візит Зеленського в Золоте: гірка правда і обурлива брехня в одному сюжеті
Добровольці на відео показані як чужі і зайві на Луганщині
Прикра правда - у тому, що і президент, і велика частина населення саме так і думає. Що причина війни – в тому, що ми обороняємося, а не в тому, що росіяни здійснюють агресію.
Навіть на щиро патріотичній Рівненщині я постійно чув цю фразу «треба закінчити війну». Що вже казати про усю країну?
Цей фільм, ці 24 хвилини образять добровольців. Усіх, хто пожертвував чи готовий був пожертвувати собою. Їх жертва знецінена якісною режисерською роботою, вдалим монтажем, сучасними операторськими прийомами.
Добровольці показані як чужі, як зайві. Як фанатики нібито неіснуючої сутності, котрою є українська держава. Українську державу протиставлено людині. Добровольців протиставлено населенню.
Добровольців показано тими, хто розпочав війну. В цьому велика брехня, і це великий злочин – коштом авторитету президента знімати і поширювати по усій країні такі фільми.
Цей фільм, мабуть, засмутить добровольців, усіх моїх братів по духу. Але я маю кілька слів утіхи.
У нашій країні – ми хазяї. Кількість неважлива. Скільки б виборців не проголосували за президента – це ніяк не впливає не те, що він має рацію. Скільки б не голосували за поразку – поразку можемо зазнати лише ми. І допоки ми її не захочемо зазнати – ми непереможні.
І найголовніше: Москва ніколи, ніколи, ніколи добровільно не віддасть нам Донбас, мінські примари і фантазії штайнмаєрів – лише покривало, котре приховує цю просту істину. Тому хай ганьбляться і б’ються головами об стінку – ми почекаємо. Ми – єдино правильна розгадка цього ребусу; наша весна, як писав один наш побратим, ще прийде з громами, брязкотом заліза і шелестом прапорів.