Берлін: ставлення до України

Рociйське посольство в Берліні величезне, одне з найбільших серед усіх держав. З колонами й прапором нагорі. Тим приємніше було бачити навпроти нього згорілий pociйський танк з песиком NAFO і українським прапором нагорі.

В Берліні можна побачити графіті Das is nicht unser krieg — Це не наша війна. І наліпки FCK PTN. Книжки Zwetajewa на розкладках і гітариста на вулиці, що затягує «Знаєш, де я є? А я на морі».

Німецькі політики побоюються надмірної централізації влади в Україні в руках панівної партії. Відзначають недостатню роль міськрад. А також розуміють важливість протидії pociйській пропаганді та pociйському привласненню української культури.

З німецьким бізнесом все ще цікавіше. Я зустрічалася з кількома потужними німецькими оборонними підприємствами. І знаєте, вони дуже дружні до України. Але треба розуміти, що їхня підтримка все одно має вкладалися в логіку бізнесу, бути їм не в збиток, а краще — вигідною.

Оборонним компаніям бракує проактивної позиції німецького уряду. Їм потрібне державне страхування чи державне замовлення Німеччини.

Також у нас була зустріч в офісі газової асоціації Zukunft Gas з представникам великих німецьких компаній. Мене вразив загальний настрій зустрічі. Ніхто не висловив навіть припущення, що співпрацю Німеччини з pociєю в газовій сфері колись можуть поновити в попередньому обсязі.

Газові компанії також зацікавлені в проактивній позиції німецького уряду щодо українського біогазу. Спробуємо на це вплинути.

А ще дуже важливо, щоб позиція України була послідовною. Не можна говорити з американцями про пріоритет атомки, а з німцями про ключову роль відновлювальних джерел енергії. Тому що зміст обох розмов швидко стане відомим широкому загалу.

Таку думку доносила німецька політикиня та велика подруга України — Ребекка Гармс, під час воркшопу на тему енергетики, який організувала чудова команда LibMod - Zentrum Liberale Moderne.

Про енергетичні санкції проти pociї та нашу стратегію напишу окремо, бо це зараз дуже важливо.