«Вєлікій рускій язик». Аргументи, що знищують цю тезу

У світлі переходу багатьох українців на українську мову – декілька думок. В першу чергу, хотілось би всіляко підтримати людей, які вчаться та стараються розмовляти солов’їною. Будьте певні: це звучить прекрасно, і ви великі молодці.

Сумно, звичайно, що для такої дії знадобились ракети над головою, але це вже тема іншої довгої дискусії. Всі, хто вирішив це зробити, будь ласка, не зупиняйтесь, продовжуйте, бо це вже навіть не питання національної безпеки, це вже питання вашої/нашої особистої безпеки.

Для тих, хто цього ще не зробив, і сумнівається: є розмова. Я колись писав на цю тему довгі аналітичні пости, цього разу не буду, наведу лише один аргумент – дуже, так би мовити, практичний.

Багато прихильників російської мови в Україні обґрунтовують її використання з такої собі кежуально-функціональної сторони:

• у неї більша аудиторія;
• більший ринок;
• відповідно більше інформації, змістів, функцій.

І так далі. Відповідно її використання допомагає. І крім багатьох інших шаблонних імперських наративів, як аргумент для балансу ще відразу наводиться англійська, як схожий приклад використання її в бізнесі.

Так ось, ця аргументація сьогодні – маячня. Російська мова у світі втратила свою функцію. Тому що Росія, як країна та культура не створює ніякої доданої вартості для світу, відповідно її мова функціонально не обслуговує жодних смислів і не надає жодних переваг.

Російська мова в 2022 році – це мова вбивць, мародерів, та ґвалтівників. Це мова неграмотних солдатів, які спілкуються зі своїми жінками про те, як ґвалтують інших жінок. Це мова мародерів, які крадуть унітази та дитячі іграшки. Це мова вбивць, які заради розваги займаються геноцидом мирного населення чужої країни. Це мова КГБшного апарату, який бреше всьому світові 24/7. Це мова пропаганди ненависті та ксенофобії. Це мова ядерного шантажу. Це мова глобальної продовольчої кризи. Це мова, якою віддаються накази запуску ракет посеред ночі на мирні міста України. Це мова війни. Це мова несвободи (політичної, економічної, змістової) – тюрми народів.

І це лише початок списку. Все вищезгадане на сьогодні – це єдина функціональність цієї країни, культури та відповідно мови.

Жодних інших змістів вже десятиліттями вона не пропонує: музика на 99% скопійована із заходу, література туди ж, кіно туди ж, промисловість туди ж, технології/інновації (їх відсутність) туди ж, ну а політика, точніше геополітика – це взагалі ракова пухлина та проблема всієї планети.

Тому не вагайтесь, переходьте на українську – мову вільних та сміливих людей прекрасної країни, яка у 2022 році пропонує всьому світу нові змісти та істини. Ну і звичайно, вчіть англійську.