Про кадровий голод української влади
«Країні потрібно, аби ця влада якомога скоріше пішла у відставку. А ключі від офісу залишила комусь із дорослих»
Показовою, як на мене, є історія про те, як Уляна Супрун зустрічалася з керівником офісу президента. Себто, показовим там є все: і відсутність у представників влади відповідей на конкретні питання, і те, як ця зустріч узагалі завершилась.
Мені теж телефонували від Єрмака, пропонували прийти на зустріч. Я, ясна річ, відмовився. Для тих шановних читачів, які далі щиро не розуміють, що тут такого і чому б не підтримати молоду команду, відповім ще раз: на моє переконання, пропозиції теперішньої влади до співпраці звучать десь як отаке оголошення:
«Для роботи в корабельному оркестрі запрошуються професіонали з доброю репутацією та відсутністю морської хвороби. Робота на свіжому повітрі. Яскраві враження гарантуємо. Прослуховування в офісі капітана «Титаніка».
Якщо ви, друзі, вважаєте, що співпраця з цими людьми потрібна країні, то я вам скажу таке - насправді країні потрібно, аби ця влада якомога скоріше пішла у відставку. А ключі від офісу залишила комусь із дорослих.
Кадровий голод у них. Немає в них кадрового голоду. У них кисневий голод, який заважає їм стратегічно мислити й логічно викладати свої думки на пресконференції.