Уперше в цей день мені нікого не хочеться вітати із святом

28 червня — День Конституції України.

Сьогодні в мене складні почуття. Уперше в цей день мені нікого не хочеться вітати із святом. Навпаки, виникло бажання висловити всім нам, а головне — нашій Конституції, глибоке співчуття. І для цього є всі підстави.

Гарант Конституції принижує та попирає її з особливим натхненням. Конституційний суд — ім’ям України — освячує своїми рішеннями найбрутальнішу та найцинічнішу наругу над нею. Конституцію не поважають, її положень не дотримуються ані депутати, ані міністри, ані чиновники. Громадяни вже просто не вірять у її силу.

Але я вирішила сьогодні всіх нас усе ж таки привітати, бо наша Конституція, попри все, у нас є.

У 1996 році, коли Основний Закон ухвалили в результаті безпрецедентного компромісу між усіма політиками, Україна обрала цивілізований шлях власного розвитку та європейський вектор руху до загальноєвропейських цінностей. Тому, поки в нас є наша Конституція, поки її не понівечили і не підлаштували під себе сучасні політичні вандали, це свято Конституції — є Днем потенційних можливостей нашої країни. І тільки від нас залежить, чи будуть вони реалізовані.

Конституція — це совість держави. І поки ми не навчимося жити в злагоді із совістю, ми не отримаємо державу, яка поважатиме всіх нас, своїх громадян.

Юлія Тимошенко

Качанівська колонія

м. Харків