То скільки ж насправді років Києву
Як фортечне поселення Київ справді виник сторіччі у п'ятому
Стосовно Дня Києва. Значно поменшало невігласів, які виходячи з того факту, що святкування 1500 років нашому місту радянська влада провела у 1982 році кожного Дня Києва писали «сьогодні Києву виповнюється, [наприклад], 1540 років».
Чи знаєте українське дієслово «киювати»? Зараз процес «киювання» неможливий, бо потепління. У сиву давнину, коли технологія будівництва кам'яних/цегляних мостів у цих землях була невідома, громадяни-поляни, а може ще анти (це такі племінні союзи у середньому Подніпров'ї) взимку з льоду Дніпра-Славутича, прорубавши ополонки, забивали у дно палі – киї. Киювали. Тоді на киї стелили дошки – виходив міст. Недовговічний бо льодостави і повені його згодом трощили.
Навпроти Дальніх печер Лаври на Дніпрі є перекат. До будівництва Канівської ГЕС його було добре видно. Перекат накотив останній льодовик. Він же створив і ці наші чудові київські ландшафти, понівечені забудовниками. Біля перекату затримувався нанесений грунт, у який і забивали киї.
Слово киянка і кий (більярдний) таким чином «київського походження». Останній вказує й на фалічний символ. (І не треба тут згадувати спецпредставника Китаю для перемовин стосовно припинення війни).
Щодо дати.
Ну, неолітичній стоянці у Кирилівському урощищі 25 000 років. Зрозуміло, що місце на височинах над Почайною/Глибочицею було зручним для життя завжди.
Як фортечне поселення, думаю, Київ справді виник сторіччі у п'ятому, коли з розвитком торговельних стосунків постала потреба брати мито з купців, а тоді ще й охороняти його від малокультурних лісових племен.
«Що з возу впало, те пропало». Це про купецьке майно, яке з гавані возами доправляли Боричевим взвозом на торжища. Впало – належить князеві.