Ворог боїться людей, які завжди лишаються в доброму гуморі

Дуже хочеться, як і кожному, щоб закінчилась війна пошвидше, щоб нас залишили в спокої, щоби все якось набуло чітких обрисів, хочеться убезпечити кожного українця від наслідків кризи, економічної і гуманітарної. В нас зараз дуже важкий рік закінчився, але жодних рожевих очікувань від наступного року – раптом перевалить на 1 січня і все стане добре – в мене немає.

Навпаки, здається, в нас будуть дуже важкі часи в лютому. Треба бути до цього готовим: закуповувати гречку чи ще щось, що дійсно потрібно. Об’єктивно є речі, які мало від нас залежать. Наприклад, той самий курс гривні. Задача кожного – убезпечити себе і своїх близьких від стресу. Треба дати людям зрозуміти, що ми підтримуємо один одного. Бо зараз важкі часи і тільки згуртовано ми можемо їх прожити. Як не дивно, психологічно важко переживати час якогось-такого дуже сумного затишшя: коли розумієш, що труднощі, ціни зростаюсь, треба сплачувати кредит, а в тебе така зарплатня. Дуже багато таких речей, що якщо про них думати, можна впасти в глибоку депресію. Завдання кожного з нас не дати ні собі це зробити, ні іншим. Треба концентруватися на тому: «В мене є очі, я бачу, як по небу пливуть хмари. В мене є діти, і якщо вони здорові, то це взагалі круто. В мене є любов в серці. І це такий скарб, який жодними курсами валют не виміряти».

Боротися завжди легше, ніж потім терпіти. Якщо ти просто посміхнешся комусь – так, можливо хтось подумає, що ти придурок, але таких людей все менше стає, бо українці вже починають європеїзуватись. Ворог боїться людей, які не дивлячись ні на що лишаються в доброму гуморі. В жодному разі не опускати руки!