До чого призведуть багатотисячні протести в Південній Кореї?

Сотні тисяч протестувальників, які зібралися у столиці Південної Кореї Сеулі, вже четвертий тиждень поспіль вимагають відставки президента Пак Кин Хе. Протестувальники скандують «Пак Кин Хе у відставку!» й налаштовані дуже рішуче.

Нинішні загальнонаціональні протести в Південній Кореї — найбільші продемократичні демонстрації з 1980-х рр. За соціологічними опитуваннями агентства Gallup Korea, підтримка Пак Кин Хе залишається незмінною і становить 5%, тоді як непідтримка чинного президента тримається на рекордному рівні 90%.  Причиною такого гучного політичного скандалу стало те, що наприкінці жовтня журналісти кабельного каналу JTBC виявили у сміттєвому баку одного з сеульських готелів планшет, у якому містилося 200 таємних документів 2012–2014 рр. І серед них були 44 чернетки промов президента. Ситуація для Пак Кин Хе стала ще більш критичною, коли парламент Південної Кореї схвалив проект про призначення спеціального прокурора для розслідування цього безпрецедентного скандалу. 

«Паккинхегейт» та імпічмент прозирають дуже реально, і зволікання з відставкою може лише призвести до погіршення ситуації для південнокорейського президента. Тут уже не допоможе, що президент двічі просила вибачення на національному телебаченні за редагування текстів публічних виступів її близькою подругою Чхве Сун Сіль. Яка не мала права доступу до секретних документів такого рівня і яку підозрюють не лише у прямому втручанні в державні справи, а й у використанні свого становища задля отримання незаконної фінансової вигоди.  Однак Пак Кин Хе (навіть перебуваючи в такій патовій ситуації) не готова піти у відставку, і тому імпічмент є найбільш імовірним розвитком подій. Наразі спеціальний прокурор матиме 120 днів для того, щоб розслідувати цю справу і потім винести обвинувачення. 

Щоб провести імпічмент президента через однопалатний парламент, у якому 300 депутатських місць, необхідно залучитися підтримкою з цього питання 200 депутатів, тобто двох третин від загальної кількості голосів парламентаріїв.  Опозиція, яка заявляє, що в президента «немає навіть базових якостей для управління країною», розпочала збір підписів з вимогою відставки Пак Кин Хе. І, як прогнозують південнокорейські ЗМІ, якщо об'єднаються Демократична партія, Народна партія та інші опозиційні сили, незалежні ліві й «антипакські» законодавці в самій консервативній правлячій партії «Сенурі», за відставку може набратися понад 200 голосів. 

У разі імпічменту Пак Кин Хе буде негайно позбавлена своїх конституційних повноважень. А до винесення Конституційним судом рішення про її подальшу долю президентські обов'язки виконуватиме політик номер два в Південній Кореї — прем'єр-міністр Хван Геан. Перебравши на себе і обов'язки головнокомандувача 630-тисячного південнокорейського війська, яке є стримуючим чинником у протистоянні з ядерною Північною Кореєю. Ситуація в Сеулі небезпечна ще й тим, що в часи «неповноцінної» влади Південна Корея може стати дуже уразливою до провокацій із боку КНДР. Тому, зволікаючи з вирішенням своєї політичної долі, Пак Кин Хе підводить південнокорейський народ, ослаблюючи обороноздатність своєї держави. 

Слід звернути увагу, що «Паккинхегейт» вибухнув саме тоді, коли президент США Барак Обама став «кульгавою качкою», добуваючи свої останні тижні президентства; Китай «перевербовує» на свій бік таких американських союзників, як Філіппіни, прагнучи добитися регіонального перезавантаження; а Північна Корея випробовує міжконтинентальні балістичні ракети, які, коли встановити на них невеликі ядерні боєголовки, теоретично можуть завдати ядерного удару й по Америці.  Усі ці невирішені проблеми автоматично переходять у 2017 р. і стануть одними з пріоритетних для нового президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, який муситиме реагувати на зазначені загрози.  У цьому контексті президент Пак Кин Хе, що бореться за владу, яка вислизає з її рук, — поганий «подарунок» для Трампа. Адже політична нестабільність у Південній Кореї, важливому союзнику Вашингтона, погіршує стратегічні позиції Америки в азійському регіоні.  Втім, є ще низка потенційних ризиків для Сеула, які надалі можуть призвести до негативних результатів.

Затяжний політичний скандал несприятливо позначається на короткостроковому економічному зростанні Південної Кореї, оскільки політична нестабільність і невизначеність обмежують надходження інвестицій та гальмують зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Якщо ж скандал триватиме, зростатиме заклопотаність не тільки з приводу неефективності політичного управління: наступного року може впасти рейтинг глобальної конкурентоспроможності Південної Кореї. Тим часом сеульський політичний істеблішмент може взяти з південнокорейської кризи цінний урок. Країна потребує надійнішого управління суспільними інститутами і зміцнення верховенства права, що є попередніми умовами для економічного зростання. 

На жаль, хронічна хвороба південнокорейської політичної корупції залишається невикоріненою. Хабарництво, розкрадання, кумівство, клановість, сімейність, продажність, зловживання владою свідчать, що вони вже стали ледь не повсякденними супутниками життя Південної Кореї. Але якщо деяких інших південнокорейських президентів численні звинувачення в корупції наздоганяли вже після завершення їхньої каденції, то термін правління Пак Кин Хе може скінчитися достроково — до виборів у грудні 2017 р. Для Пак Кин Хе найпростіший спосіб вирішити цю кризову ситуацію — піти у відставку, як це зробив президент США Річард Ніксон у 1974 р. під час Вотергейтського скандалу. Після того, як Пак Кин Хе подасть у відставку, впродовж 60 днів мають бути проведені вибори.

Які кандидатури на президентську посаду можуть розглядатися в Південній Кореї? Насамперед можна говорити про потенційного фаворита — екс-генерального секретаря ООН Пан Гі Муна. Під час опитування, проведеного однією з найбільш впливових щоденних південнокорейських газет JoongAng Ilbo у травні 2016 р., 28,4% респондентів заявили, що хотіли б бачити його наступним президентом Кореї. При цьому в процесі опитування він отримав більше підтримки, ніж будь-який інший потенційний кандидат. Пан Гі Мун заявив 25 жовтня у коментарі агентству Reuters, що визначатиметься зі своїм майбутнім у січні, коли повернеться до Південної Кореї після завершення наприкінці року терміну своєї роботи в ООН. Водночас, як підкреслив Пан Гі Мун, він «відчуває очікування багатьох людей у Кореї, що повинен працювати для кращого майбутнього своєї країни».  Лідеру опозиції Мун Дже Іну, який, очевидно, і буде головним суперником Пан Гі Муна на дострокових президентських виборах, опитування визначають рейтинг популярності на рівні 18%. 

Південну Корею чекає різке переформатування її політичного ландшафту. І хоча колишній «президент світу» Пан Гі Мун має всі шанси перемогти на дострокових президентських виборах, його вік (72 роки) та не зовсім успішна діяльність на посаді генсека ООН викликають певні сумніви в тому, що для південних корейців ці зміни виявляться змінами на краще.