Іран перетворився на спільника Росії

Рупор найбільш радикальних сил ісламського режиму, найконсервативніша з усіх іранських газет «Kayhan», надрукувала статтю »Наша боротьба сьогодні цивілізаційна, глобальна». У ній йдеться про виступ Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї перед релігієзнавцями і студентами семінарій. Тегеран, що вже давно перебуває на орбіті Москви, починає висувати ідеї, які абсолютно ідентичні політичним мантрам Кремля. Теократичний Іран ідеально підходить для Путіна та його кримінальної осі «світ проти нас». У будь-якому випадку, новий статус Росії – ізгоя, який вона добровільно для себе вибрала, робить її більше схожою на Іран.

Стаття в «Kayhan» починається так: «Аятола Ісламської революції Алі Хаменеї заявив, що Іран перебуває в розпалі «цивілізаційної та глобальної» боротьби проти «брехливих» нахабних сил, які ховаються за ярликами лібералізму та демократії. На зустрічі з релігієзнавцями та студентами ісламських семінарій Лідер назвав фронт, що протистоїть ісламській системі, і називає себе ліберальною демократією,  фронтом обману та брехні».

Алі Хаменеї переконаний в тому, що «Сторона, яка протистоїть іранській нації, виступає проти прагнення до свободи, проти вільного мислення та проти будь-якої демократії, незалежної від зарозумілих сил. Опір і боротьба іранської нації та ісламської системи проти цього фронту є битвою, яка впливає на цивілізацію та світ».

Тобто за аятолою – в Ірані, Росії, Північній Кореї та ще в ряді подібних країн процвітає «вільне мислення»  і «прагнення до свободи». А от Сполучені Штати, Велика Британія, об’єднана Європа та їхні союзники по всьому світу – «зарозумілі сили», які  ведуть боротьбу з «іранською демократією». Однак гордий і свободолюбний Іран, який в абсолютно мирних цілях прагне якнайшвидше отримати ядерну зброю, бореться з цими «темними силами». І ця його непримиренна боротьба «впливає на цивілізацію та світ».

Але найгіршим стає  те, що «брехливі і нахабні сили»  ховаються за ярликами лібералізму та демократії, вводячи цим деякі довірливі народи в оману. А от якби вони пішли шляхом Тегерану, декларуючи не тільки знищення Ізраїлю, як держави, а тепер ще й України, то б вони прилучилися до справжніх «цивілізаційних стандартів» і «демократичних цінностей». Все надзвичайно просто, дохідливо та зрозуміло.

А сам початок назви статті «Наша боротьба» вам нічого не нагадує? Так, саме «Mein Kampf». Адже це трохи змінене декларування своїх прагнень ще одного подібного лідера нації, який за будь-яку ціну намагався переробити увесь світ під себе. І ми добре знаємо, чим у підсумку для того це все закінчилося.

Проте найбільше вражає наступний пасаж з газети «Kayhan»: «Лідер зазначив, що нинішній стан бідної, безпорадної української нації свідчить про те, що колоніалізм і грабіжницькі мотиви Заходу тривають. «Народ України вбивають через те, що інтереси компаній, які виробляють і продають зброю на Заході, полягають у продовженні війни в Україні».

Алі Хаменеї явно перегинає палку, адже «бідна і безпорадна» українська нація вже більше 500 днів героїчно воює з російським тоталітарним монстром, і має усі шанси перемогти у цій страшній та кривавій війні. А на боці ворога України – Росії підв’язався виступити Іран. Роблячи вигляд, що іранські дрони-камікадзе  »Шахеди», які Російська Федерація щодня засилає на українські території, несуть нам «мир і стабільність».

Яким цинічним має бути цей пристарілий іранський «лідер нації», щоб, не згадавши ні слова про загарбницьку війну, яку Путін розв’язав проти України, безсоромно бідкатися про те,  що Захід, мовляв, допомагає Україні з колоніальних і грабіжницьких мотивів.  

«Народ України вбивають» саме за те, що українці не хочуть знову бути колонією імперської Росії, як це вже було довгих 337 років. А те, що Тегеран постійно великими партіями надсилає свої дрони-вбивці до Російської Федерації, продовжує час її війни в Україні. І це ніким, і ніколи не буде забуто.

Не говорячи вже, що крім військової допомоги, Іран надає Москві політичну, дипломатичну і моральну підтримку у її війні з Україною. Декларуючи цим, що Українська держава не має права на існування, а мусить увійти до складу Російської Федерації на правах її колонії.    

Добровільно ставши на сторону зла, Іран перетворився на спільника Росії. І тому після нашої перемоги, він як і РФ, буде змушений виплачувати Україні репарації за вбите його дронами «Шахед» мирне населення та знищену інфраструктуру. А ті, хто безпосередньо приймали рішення про поставки зброї путінському режиму, мусять бути притягнуті до відповідальності у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.

Коли оголошується повітряна тривога, і починають натужно вити сирени попередження, завжди згадуються ці іранські «друзі України». І дуже цікаво, чи хотіли б самі вищі представники режиму аятолл коли-небудь побувати під ударами своїх дронів-камікадзе, які вже майже півтора року кошмарять українські міста і села?

«Kayhan» далі цитує свого аятолу: «Лідер сказав: «Ми не повинні обмежуватися позицією оборони. Вірніше, фундамент протиборчого фронту повинен бути ціллю пропагандистської атаки, бачачи справжню правду про світ і правильно її розповідаючи». За словами Хаменеї, це необхідно для ефективного поширення. «Без духу джихаду виникнуть помилки в розумінні стану справ і поведінки під час розповсюдження. Але дух джихаду, коли він супроводжується науковою роботою та науковим світоглядом, гарантує ефект від роботи пропаганди».

Аятола Алі Хаменеї закликає до джихаду, поки що пропагандистського. І можна не сумніватися, що лише питанням часу буде, коли іранське релігійне керівництво визріє до іншого виду джихаду. Хоча ні, його терористична форма вже давно застосовується іранцями в Україні. Оскільки, поставляючи Росії смертельну зброю для вбивства українського мирного населення, режим мулл цим самим фактично оголосив джихад Україні. Незважаючи на те, що до великої війни Російської Федерації з Україною, ніяких таких великих протиріч між іранцями і українцями ніколи не існувало.

Незрозуміло, кого аятола збирається зробити жертвами іранської потужної пропаганди. Адже жодних сприятливих світових аудиторій для цього не існує. А «дружба» Ірану з Російською Федерацією дуже нагадує ситуативний союз диваків, незадоволених і невдах. Вони можуть удавати, що вони найкращі друзі та єдиний союз, але насправді вони просто знайомі, з якими багато хто взагалі не бажає мати жодних справ. Такі собі санкційні подільники, котрі намагаються триматися один за одного, бо вибору у них іншого немає.

Зараз вони мріють, аби всі незадоволені в світі західною цивілізацією, приєднувались до BRICS. Щоб сформувати економічну та політичну структуру, повністю незалежну від G7. Тому закупівля Росією безпілотних літальних апаратів в Ірану – це лише одна крапка в набагато більшій геополітичній перебудові, до якої так прагнуть Росія, Іран, КНДР і Китай.

Але у цьому випадку формула «ворог мого ворога – мій друг», не спрацьовує. Політики, які намагаються втілити її в життя, взагалі не мають друзів. Та якщо почитати пресу Ірану для внутрішнього користування, то не важко побачити, що іранці чудово пам’ятають, які окуповані ними раніше чужі території забрала свого часу в них царська Росія. Так що Путін шукає не там для себе партнерів.   

Важко уявити, щоб тоталітарна Росія, керована корумпованими злочинцями-олігархами, могла довго мати союзницькі взаємини з теократією, якою правлять радикальні ісламісти, режим яких заснований на ненависті до інших народів. Очевидно, що такі союзники в жодному разі не можуть довіряти один одному. Компанія світових ізгоїв, об’єднана на ворожості та бажанні знищити інших, ніколи не зможе стати ефективною.

Хоча злигання між собою «імперії зла» – Росії, і одного з представників «вісі зла» – Ірану, говорить про те, що ці ворожі цивілізації об’єднання не заспокояться доти, поки силою не поставити їх на місце. Москва була найбільшим постачальником насильства за останні 70 років, а Тегеран, який приєднався до неї, прагнучи і собі зіграти в світову державу, сіли до одного дірявого човна, не знаючи напевне, скільки він ще здатен потенційно проплисти.

До того ж, Іран і Росія були історичними ворогами протягом сотень років. Російська Федерація та войовнича ісламська держава не зможуть  співпрацювати дуже довго. Тим більше, що участь у світовому «Інтернаціоналі диктаторів» небезпечна ще й тим, що після того, як Путін програє свою війну в Україні, може виникнути ефект доміно, і диктаторські режими всього світу почнуть сипатися один за одним.

За останні 30 років Росія утворювала альянси з такою купою світових диктаторів, що падіння путінського режиму здатне призвести до падіння режимів Ніколаса Мадуро у Венесуелі, Башара Асада у Сирії, аятолл у Ірані і Кім Чен Ина у Північній Кореї. Усі вони стали заручниками своєї стратегічної помилки – зближення з Кремлем. А за помилки, як відомо, потрібно відповідати.

«Kayhan» далі цитує слова аятоли: «Молоде покоління, за його словами, має бути в центрі творчої пропаганди на основі нових методів і засобів. «Значення пропаганди як одного з обов’язків семінарій подвоїлося після створення Ісламської Республіки, тому що встановлення політичного істеблішменту, заснованого на релігії, посилило ворожнечу зарозумілих сил до ісламу. У нинішню епоху воно значно розвинулося з наявністю всіх видів методів, заснованих на науці, і поширення інструментів, включаючи Інтернет і штучний інтелект (як символ пост-інтернет-етапу)… Використовуючи різні науки, включаючи психологію, жителі Заходу вселяють у свідомість аудиторії 100-відсоткові брехливі повідомлення як правду».

Алі Хаменеї пропонує збільшувати ісламську пропаганду, бо на сьогодні більшість населення Ірану становить молодь, яка не сприймає релігійних догм, котрі йому нав’язують.

Саме тому в Ірані нині посилюються покарання за ігнорування, чи неправильне носіння хіджабу. Адже  обов’язковий хіджаб є одним із трьох ідеологічних стовпів іранської теократії, разом із «Смерть Америці» та «Смерть Ізраїлю».

Проте молоде покоління іранців надзвичайно далеке від бажання режиму мулл підім’яти під себе увесь світ. Воно хоче приєднатися до решти світу і скинути старих,  стомлених владою тиранів, які насолоджуються своєю ізоляцією.

Протести молодого покоління вже багато разів придушували  поліцейськими методами, але це лише питання часу, коли у режиму аятол більше не вистачить ресурсів  подавляти повстання силою.