Ізольована санкціями Північна Корея провокує напруженість на Корейському півострові

Ймовірність прогнозу підтверджується тим, що Північна Корея заявила про свою готовність у будь-який момент завдати удару по Сеулу на тлі імпічменту південнокорейського президента Пак Кин Хе. «Нодон сінмун», яка є центральним друкованим органом Трудової партії Кореї, наголошує, що через тиск із боку США та Південної Кореї, спрямований на припинення ядерної і ракетної програм КНДР, терпіння Пхеньяну сягнуло критичної межі. 

Крім того, як повідомляють південнокорейські ЗМІ, у КНДР відбуваються одинадцятиденні навчання батальйону спеціальних операцій, на яких відпрацьовуються навички захоплення об'єктів у Південній Кореї. Зокрема й резиденції президента Південної Кореї — Блакитного будинку, точна копія якого побудована на полігоні. 

Ці провокаційні військові навчання є нічим іншим як реакцією на недавню резолюцію Ради Безпеки ООН №2321, що посилює режим санкцій проти Північної Кореї. Прийнята одноголосно, вона стала відповіддю на проведення Пхеньяном у вересні ц.р. нових ядерних випробувань. 

Не буде перебільшенням сказати, що вся дипломатична й економічна діяльність у Північній Кореї націлена на просування ядерної програми. Тому, з огляду на ці «специфічні» характеристики КНДР, розвиток ситуації не давав іншого вибору, крім як піддати санкціям усю країну. В самій Північній Кореї вважають, що нові санкції призведуть до ескалації напруженості на півострові.

Роздратування Пхеньяну цілком зрозуміле: резолюція РБ ООН №2321 передбачає комплексні санкції, котрі мусять стримувати північнокорейську економіку, дипломатію та інформаційно-пропагандистську діяльність загалом. 

Попередні резолюції РБ ООН переважно намагалися обмежити надходження до КНДР стратегічних товарів, блокуючи таким чином ядерну програму Пхеньяну. При цьому не дуже враховувалися принципові особливості Північної Кореї, в якій, на відміну від інших країн, де існують державний і приватний сектори, наявні лише військові й невійськові галузі, напряму жорстко підпорядковані державі. 

Особливостями нових санкцій є те, що, по-перше, РБ ООН прийняла рішення блокувати надходження іноземної валюти до Північної Кореї. Так, загальний обсяг доходів від експорту в КНДР у 2015 р. становив 30 млрд дол., 10,5 млрд з яких отримано за рахунок експорту вугілля. 

Коли буде обмежено щорічний експорт вугілля з КНДР до 7,5 млн тонн, Пхеньян не отримає 700 млн дол. До цього слід додати заборону на експорт металу, надходження від якого давало КНДР щороку 100 млн дол. Таким чином, лише тут режим Ким Чен Ина не отримає 800 млн дол. щорічних грошових надходжень.

По-друге, вся зовнішня економічна діяльність Північної Кореї піддається санкціям. Державам-членам ООН заборонено здавати в оренду північним корейцям судна або літаки. Всі країни-члени ООН повинні вжити заходів до обмеження банківських рахунків, які належать дипломатичним представництвам і консульським установам КНДР, а впродовж 90 днів закрити наявні представництва, філії або банківські рахунки в Північній Кореї, якщо вони не потрібні для доставки гуманітарної допомоги.

Нова резолюція, як очікується, знизить імовірність того, що валютні кошти, зароблені робітниками з КНДР в інших країнах, могтимуть у майбутньому піти на розробку ядерної зброї.

По-третє, буде значно обмежено дипломатичну діяльність КНДР. Північна Корея муситиме скоротити чисельність працівників своїх дипломатичних місій, і кожна з таких місій тепер зможе мати тільки один рахунок у банку. Оскільки ж КНДР всюди, де це тільки було можливо, утримувала свої посольства на їхні доходи від «самофінансування», всі ці заходи значною мірою перешкоджатимуть діяльності північнокорейської дипломатії. 

Запровадження з боку РБ ООН обмеження на експорт вугілля, головне джерело твердої валюти КНДР, означає, що міжнародна спільнота налаштована дуже рішуче. Проте нові обмеження на північнокорейське вугілля (попри всю свою жорсткість) вочевидь не завдадуть нищівного удару по Північній Кореї.

Обмеження на експорт вугілля, фактично, перебувають у руках Китаю. Оскільки саме він є головним покровителем Пхеньяну і вугільним клієнтом Північної Кореї. Та голосування в РБ ООН свідчить, що в Пекіні, схоже, прорахували: зменшення імпорту вугілля не «переверне» економіку КНДР і не зможе викликати соціальних заворушень та «потоків» біженців до Китаю, чого найбільше бояться у китайському керівництві. 

Втім, не виключено, що посилення політичного, економічного і дипломатичного тиску на Північну Корею може підштовхнути Пхеньян до ще більш провокаційної поведінки. У такому разі КНДР здатна різко збільшити кількість своїх ракетних випробувань. Так режим спробує пояснити погіршення економічної ситуації в країні загостренням у протистоянні з лідером «світового імперіалізму» США та їхніми союзниками.

Для північнокорейської влади її ракетні та ядерні програми — незаперечні пріоритети. Тому розширене комплексне санкціонування може примусити її шукати інші шляхи фінансування своєї ядерної програми. Не виключено, що північні корейці активізують незаконну діяльність, метою якої буде компенсація втрачених через запровадження санкцій доходів.

Один із можливих варіантів дій — різке піднесення північнокорейської участі у виробленні контрафактних товарів з подальшою спробою їх незаконного збуту, а також активізація діяльності в незаконному обороті наркотиків та продаж зброї до країн третього світу. 

Слід звернути увагу й на те, що у КНДР останніми роками почали приділяти велику увагу IT сектору. Що, своєю чергою, не виключає можливості кібервійни Північної Кореї з тими країнами, які у Пхеньяні вважатимуть винними в запровадженні санкцій. Тому ймовірність кібератак досить значна. 

Мотивація КНДР до нагнітання обстановки на Корейському півострові також дуже висока. Оскільки північнокорейська система побудована таким чином, що у вигляді «дій у відповідь» завжди готова до різкого розширення різного роду провокацій проти Південної Кореї.

КНДР, як ми вже бачили в минулому, не любить бути ігнорованою. І коли Пхеньян почав демонстративно відпрацьовувати штурм моделей офіційних установ у Сеулі та публічно лякати нападом на Південну Корею, то це можуть бути лише перші ластівки нагнітання ситуації на Корейському півострові. 

Звернімо увагу, що Північна Корея має звичку найбільше нагнітати свої провокації протягом першого року перебування на посаді президентів США і Південної Кореї. Таким чином Пхеньян намагається підштовхнути їх до усвідомлення «значимості» влади кімів та потреби рахуватися з нею. 

Не можна виключати, що режим Кім Чен Ина й цього разу захоче діяти на випередження. І проводитиме чергове ядерне випробування або масштабну провокацію на кордоні з Південною Кореєю саме 20 січня — в день інавгурації нового президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Хоча це є програшним варіантом для Пхеньяну. 

Просування КНДР до своєї мети — побудови функціональної ядерної боєголовки — серйозний виклик для національної безпеки США і майбутньої адміністрації президента Дональда Трампа. Останній під час виборчої кампанії назвав північнокорейського лідера «маніяком», але нічого не сказав про те, як стримувати ядерні амбіції Пхеньяну. 

Та чергові провокації з боку режиму Кім Чен Ину можуть лише підштовхнути адміністрацію Дональда Трампа до більш жорстких підходів і заходів щодо північнокорейської диктатури, а не до визнання КНДР державою, котра володіє ядерною зброєю. А саме останнього дуже прагне Пхеньян.