Київські пенсіонери мали б отримувати надбавку до пенсії з міського бюджету

Дуже часто можна почути інформацію про те, що Київ має великий профіцит міського бюджету і його частину мають витратити на інвестування тих, чи інших проектів задля розвитку столичної інфраструктури.

Звісно, що це правильні рішення і покращення життя киян на тому, чи іншому напрямку можна тільки вітати.

Але тут є ще одне питання, все що зараз ми бачимо в столиці України, великою мірою, створено старшими поколіннями.

Тому чому б для пенсіонерів, які народилися і постійно проживають в Києві та мають невеликі пенсії, не встановити істотну надбавку до пенсії і знижку на квартирну плату з міського і державного бюджету?

Це важливо зробити саме тому, що київський рівень витрат для прожиття є набагато вищим, ніж в інших областях України. І це закономірно, адже саме в столиці розташовані офіси найбільших банківських установ нашої держави, тут знаходиться армія чиновників, котрі отримують високі і надвисокі зарплати, не говорячи вже про членів уряду, народних депутатів, олігархів і їх обслугу.

Це формує рівень цін в столиці на продуктові і господарчі товари, що ставить київських пенсіонерів в край несприятливе і уразливе становище відносно їхніх колег, котрі проживають в інших регіонах України.

Адже через високі ціни, київські пенсіонери не здатні забезпечити для себе мінімально гідний рівень життя. Оскільки безкоштовний проїзд у міському транспорті є лише невеликою компенсацією того, що потребує пенсіонер, який проживає в Києві.

Та не дивлячись на інфляційні процеси і різке збільшення в рази рівня цін на комунальні послуги, пенсії киян не тільки не індексуються, а й не збільшуються для тих, чий рівень життя опинився нижче «соціальної ватерлінії».

Хоча формально у нас пенсіонери не мають жебрацького статусу, але всі чудово розуміють, що на таку пенсію прожити практично неможливо.

Чомусь традиційно вважається, що найменше грошей потрібно пенсіонерам, хоча це дуже спірно – у них набагато вищі витрати на медичні послуги і лікування своїх болячок.

Не говорячи вже про те, що продуктовий набір був стиснутий до такої критичної межі, що відбувся перекіс в бік легкозасвоюваних вуглеводів (дешевих макаронних виробів і картоплі). Що, звісно, дозволяє не вмерти з голоду, але завдає дуже суттєвої шкоди здоров’ю і набагато зменшує час життя такого пенсіонера-незаможника.

Це при тому, що в нас в Україні пенсіонери й так довго не живуть, ці люди будуть вимирати не від голоду, а від недоїдання і виснаження.

Допомогти київським пенсіонерам вижити за сучасних надскладних соціальних і економічних умов в Україні можна запровадивши систему стабільного збільшення пенсійних виплат Києві за допомогою впровадження різноманітних надбавок.

Але при цьому пенсія киянина не може бути меншою мінімальної зарплати, оскільки пенсіонер теж потребує мінімальних коштів на харчування, не говорячи вже про ліки і хоч якійсь одяг.

Нині ж «соціальні стандарти» для українців взагалі не витримують жодної критики, але якщо на периферії за ці гроші хоч якось можна проіснувати, то в столиці це стає просто неможливо.

Незаможні пенсіонери, котрі народилися і все життя проживали в Києві, або прожили в столиці останні 20 років, мусять отримувати вагому київську надбавку, щоб їхні пенсії хоч трохи могли наблизитися до реального, а не до офіційно проголошеного прожиткового мінімуму.

Те, що пенсії в Україні вже стільки років не індексуються, є ознакою, що народні депутати у Верховній Раді занадто далекі від народу і не хочуть розуміти того, що сама пенсія за купівельною спроможністю весь час неухильно зменшується.

Київська надбавка мала б покривати ту різницю, яку на сьогодні складає мінімальний столичний споживчий кошик для пересічного пенсіонера, і те, що йому виплачується «щедрою» рукою тих, хто тримає владу в Україні.

Наразі незаможними у нас є майже всі пенсіонери, крім когорти «обраних». Проте ціни в Україні за останні 2 роки виросли в півтора-два рази. І тут не йдеться про ціни на нерухомість, машини, хутра, діаманти і стрижку собак, а про предмети першої необхідності і продуктовий кошик.

І якщо київська влада з бюджету міста Києва має можливість допомогти киянам-пенсіонерам, коли Пенсійному фонді не вистачає коштів, щоб за багато років проіндексувати пенсії, то це необхідно невідкладно зробити.Адже прожитковий мінімум в столиці абсолютно не є таким, який офіційно декларується.

Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 р. N 966-XIV).

Ціни в Києві більші ніж в областях України, якщо навіть взяти мінімум продуктів і товарів із набору споживчого кошику на місяць, а не на рік, як рахують, то вийде зовсім інша сума, а не та, яку «багатозабезпечені» вирішили виділяти «малозабезпеченим». Не враховуючи вже того факту, бо ледве не щотижня ціни зростають.

Чомусь вважається, що пенсіонер може прожити за прожитковий мінімум, а це на 01.01.18 – 1373 грн., причому споживчий кошик на сьогодні розраховується не за  потребами людини, а підганяється до прожиткового мінімуму, встановленому законом.

Реальна пенсія в столиці повинна бути не менше 40-50 відсотків від середньої заробітної плати в Києві (в квітні місяці 2018 року вона становила 8559 гривень).

Дуже хочеться сподіватися, що місцева київська влада знайде способи і кошти, щоб реально допомогти тим своїм співгородянам, які прожили і пропрацювали все життя у своєму рідному місті, і зробить конкретні кроки для соціального захисту цих громадян від критичного зубожіння.

«Міські надбавки пенсіонерам» мають стати однією з пріоритетних програм міста Києва, оскільки таким чином з’явиться реальна можливість вирівняти купівельну можливість столичних жителів стосовно пенсіонерів, які проживають в інших областях України.

Крім того, пропонована «мерська надбавка» – це не лише нагальна необхідність підвищення соціальних стандартів для київських пенсіонерів, це ще і важливий політичний крок. Адже не за горами президентські вибори та вибори до парламенту і. І від того, як проголосує Київ великою мірою залежатиме, яке майбутнє вибере для себе Україна після 2019 року.