Москва хоче зіштовхнути між собою Ізраїль і Сирію
Намагаючись повернути Росії статус і впливи колишнього СРСР, Путін пробує влізти скрізь, прикриваючи це стратегічними інтересами Москви.
Війна Росії в Сирії на боці Башара Асада є однією зі складових гібридної війни, так само, як і вторгнення Російської Федерації до України.
Пробуючи ще більше дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході, Кремль хоче зіштовхнути між собою Ізраїль і Сирію, щоб потім виступаючи у ролі замирювача сторін в конфлікті, просувати свої стратегічні інтереси на близькосхідному напрямку.
Путін прагне стравити між собою держави, котрі й так мали напружені відносини, а після того, як над Сирією під час виконання завдання був збитий ізраїльський винищувач, і це був перший збитий бойовий літак ВПС Ізраїлю починаючи від 1982 року, ситуація ще значно загострилася. А ізраїльські літаки нанесли удари по сирійським і іранським об’єктам в Сирії.
Те що за цим викликом стоїть Росія в Ізраїлі не сумніваються. І як сказав один з ізраїльських аналітиків: «В даний час муха не дзижчить над Сирією без згоди Росії».
До цього ізраїльтяни працювали дипломатично з Москвою, щоб забезпечити буферну зону навколо свого південно-західного кордону з Сирією, в якій «Хезболлі» та іншим терористичним угрупуванням, котрі підтримуються Іраном, не буде дозволено перебувати.
Для Ізраїлю не бажано, щоб «Хезболла» встановлювала свої позиції уздовж Голанських висот, і щоб це стало додатком до тієї значної інфраструктури, яка вже постала на півдні Лівану.
А в Кремлі хотіли б бачити короткочасну війну між Ізраїлем і «Хезболлою», оскільки тоді Москва може ще більше підвищити свій міжнародний статус, беручи участь у переговорах щодо припинення вогню.
Ситуація небезпечна тим, що будь-яка тривала боротьба між ними здатна перерости у повномасштабну війну, під час якої «Хезболла» стане обстрілювати Ізраїль тисячами ракет, а ізраїльтяни дадуть відповідь ракетними ударами з повітря, моря і землі.
І не менш небезпечно те, що ситуація поступово розвивається від Сирійської громадянської війни до Сирійської війни. Так само, як свого часу громадянська війна у Лівані в 1970-х і 80-х роках перетворилася на міжнародну війну.
Зараз режим Башара Асада, підтримуваний Росією і Іраном, дещо переважає сирійську опозицію. Але жоден з міжнародних акторів не задоволений статус-кво. Як результат, кожний зондує і тестує наскільки він може досягти своїх інтересів у Сирії.
Проте ситуація під нас другої Холодної війни відрізняється від ситуації під час першої Холодної війни тим, що хоча і тоді були маніпуляції і дезінформація, але при цьому існували правила у реальній політиці. Путін тепер же вирішив грати без правил і сам почав вірити у свою брехню.
Росія хоче збереження дружнього уряду в Дамаску та своєї військової присутності на Середземному морі, позиціонуючи себе, як глобального силового гравця нарівні з Америкою.
Сполучені Штати прагнуть запобігти відродженню терористичних груп в Сирії і зірвати плани Ірану поширити свою владу в Східному Середземномор’ї. Ізраїль поділяє мету Америки щодо унеможливлення домінування Ірану в близькосхідному регіоні, особливо на ізраїльському кордоні з Сирією.
Варто пригадати те, що Сирія не підписала мирний договір з Ізраїлем, як це зробили Єгипет і Йорданія. Тобто вона формально продовжує знаходитись в стані війни. І важко вмовити войовничу Сирію стати мирною, це явно не для неї.
Історичним фактом є те, що Сирія була серед тих арабських держав, які спровокували Шестиденну війну 1967 року, а, нині, підштовхувана Росією, продовжує рухатися по шляху розпалювання нових воєн.
У кінці ХХ тисячоліття і зараз в ХХІ, вона намагається продовжувати воювати з допомогою подільників, знайшовши разом з ними собі того ж самого боса – шиїтській теократичний Іран, який прагне придушити сунітську більшість і одноосібно головувати на всьому Близькому Сході.
І її найближчим союзником стала терористична ліванська «Хезболла», озброєна іранськими і сирійськими ракетами.
Кремль прагне за будь-яку ціну утримати ситуацію, щоб сім’я Асада залишалася і надалі правлячою в Сирії. Жертвами цієї війни стали вже сотні тисяч людей, а сирійські біженці наводнили Європу.
Але для Москви головне, щоб її інтереси завжди були зверху. Не дивлячись на те, що цим вона провокує Третю світову війну, де кількість жертв може вимірювати вже мільйонами.