Росіяни уклали угоду з дияволом: Путін перетворив Росію на злочинний картель
Путінська удавана «стабільність» – це ніщо інше, як шалена корупція
Російський диктатор Путін все більше наближає Російську Федерацію до стандартів Північної Кореї. Як і північнокорейський деспот Кім Чен Ин, Путін став довічним правителем маргіналізованої нації. Але, незважаючи на контроль Москви над постачанням газу і нафти до Європи та постійне місце у Раді Безпеки ООН, Росія так і не змогла повернути собі статус наддержави, який мав колишній СРСР.
Тому, щоб довести світовій спільноті своє ефемерне «право» на таке «повернення», Росія «брязкає зброєю» на міжнародній арені, окупувала український Крим і розпочала довготривалу війну на Донбасі.
Путін зробив все, аби цивілізовані країни Заходу мали підстави для того, щоб вважати Росію глобальним ворогом номер один.
Самодержавний мафіозний бос керує невдалою російською економікою, яка лише послужила фантастичному збагаченню Путіна і його друзів, тримає країну в постійному страху і невизначеності. Адже тільки так можна змусити замовчати ті політичні сили, які за умов вільної політичної конкуренції давно б змели злочинний путінський режим.
Путінська удавана «стабільність» – це ніщо інше, як шалена корупція, величезна нерівність доходів населення Російської Федерації, агресія щодо сусідніх держав та так ніколи і не розкриті вбивства тих політиків і опозиціонерів, котрі наважилися критикувати Путіна і створену ним потворну систему, яка повільно, але неминуче знищує саму Росію.
Країна, що за своїм потенціалом, мала б стати економічно процвітаючою і заможною державою, перетворилася на територіальне утворення зі слабкою економікою і деградованою інфраструктурою. Путінська злочинна камарилья «висмоктала життя» з народу, котрий з незбагненних причин понад 20 років терпить цього згубного монстра, що видає себе за довічного президента Росії.
Небезпека Росії для світу полягає в тому, що Путін перетворив підпорядковану йому країну на потенційного банкрута, яка ще хоч трохи тримається на плаву завдяки газонафтовим фінансовим надходженням з Європи. І якщо це фінансування путінської влади раптово закінчиться, то держава, що має зброю масового знищення, стане подвійно небезпечною для навколишнього світу.
Проте жодних зусиль з боку Путіна щодо диверсифікації російської економіки, так і не прослідковується. Тиран, як завжди, діє нахабно і нахраписто, вважаючи, що ресурси можна буде одержати після окупації держав, які знаходяться поруч з Російською Федерацією.
РФ стрімко деградує, проте Путіна і його оточення «відтягнути» від продовження тотального розграбування Росії, вже ніщо не здатне. Оскільки не існує жодних факторів стримування в країні, вертикаль влади якої побудована на безмежній корупції і вседозволеності владних еліт.
Крім того, у Путіна немає жодної можливості безпечно покинути свою посаду. Бо за усе скоєне на нього гарантовано чекатиме в’язниця, а той момент, коли він міг безпечно передати свою владу «президенту» Дмитру Медведєву, чи ще якійсь своїй політичній маріонетці він вже безнадійно пропустив.
Але якщо до окупації Криму і частини Донбасу у 2014 році в Путіна ще теоретично зберігалася хоч якась можливість піти у відставку і доживати свій вік у маєтку, купленому за «чесно вкрадені» гроші в якійсь теплій і привабливій частині світу, то тепер для нього така можливість вже закрита назавжди.
Та чи думав взагалі Путін про те, щоб самому добровільно залишити президентське крісло? Адже тоталітарного правителя безмежна влада над РФ настільки розбестила, що цей, безжалісний до інших деспот, схоже тепер поза нею себе просто вже не уявляє.
На жаль, геополітичні замашки свого «лідера», які полягають у імперській парадигмі шовіністичної агресії щодо сусідніх країн і в постійному розширюванні кордонів, поділяють багато росіян – навіть Навальний не критикував анексію Криму.
Росіяни не захотіли засвоювати уроки, які мали б бути ними вивчені ще після закінчення Другої світової війни – визначені кордони держав мають залишатися непорушними. Проте в Москві вважають, що це їх зовсім не стосується.
Населення Росії перебуває в стані наркозу, у який ввів його путінський телевізор, і з цього стану його можуть вивести тільки великі соціально-економічні потрясіння.
Нині РФ продовжує балансувати на межі краху. Але Путін так заївся з Заходом, що тепер на «ніжки Байдена» Росія розраховувати не може.
Та Кремль продовжує залякувати інших своєю ядерною зброєю, вторгатися на території сусідніх країн, проводити терористичні операції по всьому світу.
Путін перетворив Росію на злочинний картель, який застосовуючи військову силу, окупує чужі землі. Не переймаючись тим, що сама ця країна «відзначилася» різким зменшенням свого населення, невпинним скороченням життя її громадян, застійною економікою, яка перетворила Російську Федерацію на країну «третього світу». І при цьому Росія безнадійно підсіла на «нафтогазову голку», без «вливань» з якої вона вже існувати просто не може.
А головне, що у Москви немає союзників, а загнати колишні союзні республіки в нову подобу СРСР їй ніяк не вдається.
Росія перетворилася на державу, що не відбулася. По-суті, це величезний смітник для регресу та дисфункції.
Російська Федерація цілком може слугувати наочним прикладом для демократичних країн, що може статися, коли народ віддає свою долю в руки злочинцям від політики. Покладаючись на таких цинічних і розбещених відсутністю хоча б мінімальної відповідальності за усе скоєне осіб, як Путін.
Росіяни уклади угоду з дияволом: терпіти зло тотального пограбування держави і безмежів’я корупції на вершині піраміди влади в обмін на відносно заможне, за їхніми мірками, життя.
Тепер же дія цієї взаємної угоди добігає кінця. І наслідки для населення Росії можуть виявитися просто катастрофічними.