В України є тільки три сценарії закінчення війни: перемога, нічия або програш
Нам потрібна тільки перемога
Путінська злочинна камарилья з усіх сил підштовхує Україну до «перемир’я», яке, вразі його прийняття, означало б відкриття прямого шляху до поразки нашої держави. Зрозуміло, що будь-які успішні переговори залежать від того, наскільки реальними будуть шанси, що після підписання угод, сторони у подальшому збираються їх виконувати. І Путін, усіма своїми попередніми діями та рішеннями, наочно показав, що усі домовленості досягнуті з його терористичним режимом, не більше, як просто папірці.
В України є тільки три сценарії закінчення війни: перемога, нічия або програш. Нам потрібна тільки перемога та припинення московитами геноциду українського народу. Москву влаштовує тільки програш, підкорення, чи капітуляція українців. І щоб вони не говорили, що можливі ще якісь проміжні варіанти, все в результаті зводиться тільки до цілковитого знищення України, як держави. А планомірне визволення українськими військами окупованих Росією територій, бачиться Путіну як загроза існування не тільки для Російської Федерації, в першу чергу, для його режиму. Оскільки, вже зараз значна частина російських еліт розглядає його війну в Україні, як повний провал. Тому страх втратити владу підштовхує диктатора до більш ризикованих, хоча й часто абсурдних рішень на полях боїв, в сподіванні за будь-яку ціну змінити там ситуацію на користь Росії.
Путін тому так прагне до «перемир’я» на своїх умовах, щоб підготуватися до наступної війни. Формула нинішньої війни приховано визначається ним наступним чином: Росія не може програти. Поразка рівноцінна не тільки капітуляції, а й припиненню існування нації. Тому він так вперто силою пропонує вільним людям здатися на милість його тоталітарному режиму, тоді, мовляв, їх можуть залишити в спокої. Але не там він шукає собі невільників, не розуміючи, що для українців свобода і право жити у своїй незалежній державі – важить набагато більше, ніж навіть життя.
Прихильники російського імперіалізму роблять спробу підштовхнути Україну до капітуляції перед Москвою, намагаючись видати бажане за дійсне. Мовляв, Російська Федерація за територіями значно більша за Україну та має один із найбільших у світі військово-промислових комплексів. Росіяни можуть вести нескінченну війну в Україні, і не готові визнати поразку. Тому дуже малоймовірно, що Україна виграє війну на виснаження проти свого набагато більшого сусіда.
«Експерти», що вірять у подібні проросійські мантри про можливе «перемир’я» з РФ, введені в оману фальшивою російською пропагандою або просто хочуть, щоб українці перестали існувати. Оскільки в дійсності все навпаки: один із найбільших військово-промислових комплексів на перевірку виявився фікцією. Без західних комплектуючих, запчастин і витратних матеріалів він не може випускати конкурентоздатної зброї, так само як і не здатен налагодити випуск дронів та ракет, які росіяни змушені випрошувати у Ірану. Не говорячи вже, що ні бронежилетами для російських призовників, ні теплим одягом, ні навіть шкарпетками Москва також не здатна забезпечувати своїх «добровольців», яких путінський режим змушений виловлювати на вулицях, бо бажаючих загинути за те, щоб Путін міг ще якийсь час залишатися у своєму насидженому кріслі, не залишилося.
Пропагандисти намагаються видати російсько-українську війну – за «народну війну», насправді ж народ її не підтримує. Тому й потрібні загороджувальні загони та заміновані поля у тилу російських військ, щоб солдати цієї невдалої держави Росії не тікали масово з поля бою, чи не здавалися за першої нагоди в полон. Крім того, московські регулярні військові сили недостатньо навчені та неналежно озброєні, не мотивовані і мають низький моральний дух.
У цій кривавій війні з злочинною Російською Федерацією, Україна сьогодні виконує для всього світу дуже важку і надзвичайно важливу роботу щодо дотримання міжнародного права. Після її закінчення і перемоги України, це стане попередженням іншим тиранам – нікому не дозволено порушувати міжнародне верховенство права та принцип, що міжнародні кордони не можна змінювати силою зброї. А після усіх тих жахливих злочинів, які вчинила путінська воєнщина в Україні, Росія втратила право взагалі називатися нормальною державою.
Зі скаженим собакою не «помиришся». Немає просто такого способу. Єдиний спосіб уберегтися від подібного сусідства – знищити того, хто віроломно напав на тебе. Адже реальні шанси «умиротворити» Путіна є не більшими, ніж свого часу спробувати «умиротворити» Гітлера. Усі злочини московців і страждання українців на територіях, котрі тимчасово опинилися під контролем Росії, детально задокументовані. Тому ті, хто пропонують залишити будь-яку з українських територій в руках Путіна, не зацікавлені в допомозі українцям і Україні та відновленні верховенства права й справедливості. Вони зацікавлені у тому, щоб допомогти Путіну реалізувати свої імперські марення і фашистські амбіції.
Великим мінусом для Кремля у цій війні є те, що жодна попередня війна до цього не була краще задокументована, ніж російсько-українська. У Міжнародному суді в Гаазі ці свідчення, відео і фото документи стануть неспростовними доказами того, що усі злочини путінського режиму мусять бути адекватно оцінені і відповідно покарані. Покарана має бути не тільки вся кремлівська політична верхівка і вищий генералітет, а й телевізійні і ЗМІ пропагандисти, котрі довгими роками готували росіян до сприйняття України і українців, як ворогів, що мають бути знищені. У цьому сенсі, можливо, варто вжити до воєнних злочинців тимчасову відміну смертної кари, і використати щодо них засіб, котрий був застосований до іракського диктатора Саддама Хусейна.
Війна Росії коштує американцям і європейцям багато, але не стільки, скільки вона коштує українцям. Для Америки допомога Україні складає близько 5 відсотків її оборонного бюджету, в обмін на те, що українці принаймні вдвічі зменшили військову силу Росії у звичайних озброєннях і показали світові, що російська армія далеко не «друга у світі». «Військова сила» росіян насправді складається з третьосортної зброї і обладнання та укомплектована купою п’яних злочинців, ґвалтівників та вбивць, які намагаються взяти чисельною перевагою, забуваючи, що на дворі вже не ХХ століття. У геополітичному та стратегічному вимірах для західних союзників України – це дуже вигідне співробітництво, яке висвітлило справжню сутність Російської Федерації.
Ціна програшу у цій війні є неприйнятною не лише для України, але й для колективного Заходу, оскільки вона повністю зруйнує увесь світовий порядок, котрий існував з часу закінчення Другої світової війни. На кін поставлено так багато, що затягувати глобальне протистояння з силами світового зла, лідером яких є Росія, не варто. Надання сучасної військової зброї Україні здатне радикальним чином прискорити процес поразки Путіна, як би комусь не хотілося діяти більш обережно, занадто перестраховуючись кожного разу.
Стратегічно для самих пересічних росіян також вигідно, щоб Путін скоріше програв цю воєнну кампанії. Оскільки економіка Росії переживає рецесію, її військове виробництво падає, її репутація та міжнародний вплив різко зменшується, армія зазнає краху, а основи путінської диктатури демонструють ознаки прогресуючої деградації. В інтересах РФ припинити цю авантюру та понести покарання за всі свої злочини. Продовження спроби завоювання України може закінчитися для Росії повною катастрофою.
Та для Росії буде ще значно гірше, якщо Путін спробує реалізувати свою загрозу використати проти України тактичну ядерну зброю, втягуючи Захід і НАТО у війну. Путін або той, хто буде в РФ після нього, самі мусять бути зацікавлені в тому, щоб уникнути такого результату. Зараз настає переломний момент, щоб показати деспоту, що йому і його подільникам занадто ризиковано далі продовжувати свою імперську війну в Україні. Український народ героїчно захищає свій суверенітет, культуру та землі від російських грабіжників, і чим довше затягуватиметься вторгнення, тим більша розплата чекатиме на виконавців злочинної волі кремлівського геополітичного збоченця.
І якщо росіяни сподіваються колись повернутися до спільноти націй, то їм вже зараз необхідно думати, як і яким чином відшкодувати всі ті колосальні збитки, які принесла Україні путінська війна, та готуватися видати усіх тих, хто безпосередньо брав участь у воєнних злочинах до міжнародного трибуналу. Хоча Путін ніколи не зупиниться сам, поки його не зупинять.
Цей злочинець номер один в світі, дуже розраховує на те, що українці не переживуть зиму 2022/2023 років. Але «генерал Зима» сьогодні страшніший для московітів, ніж для українців. Після того, як сотні тисяч погано оснащених і невмотивованих російських «мобіків» витримають зимові місяці в замерзлих окопах, без достатнього продовольства та припасів, навряд чи у них залишиться хоч якась довіра до свого «верховного лідера». До весни, більша частина російської армії, може бути готовою проголосувати за припинення війни ногами.
Але Україні не потрібен фальшивий тимчасовий мир з довгими переговорами, щоб дати росіянам час переозброїтися та навчити кілька сотень тисяч своїх нових призовників – це саме те, чого хоче російський «самодержець». Тому все, крім поразки Росії на полі бою та повернення України до міжнародно визнаних кордонів 1991 року, буде капітуляцією України і Заходу перед Російською Федерацією.
А далі вже потрібно буде думати про виплати Росією репарацій для відновлення України за рахунок доходів від російської нафти та міжнародний трибунал, який засудить Путіна і його подільників-злочинців. Росія мусить отримати важкий урок, який би назавжди позбавив її звички нападати на своїх сусідів і захоплювати силою їхні землі. Світове зло мусить бути покаране, щоб інші не могли ніколи й подумати про можливість повторення подібного.
Читайте також: Віталій Бунечко: Житомирщина робить усе, аби цей вусатий тарган не надумав на нас піти