Захід повинен підтримувати динаміку реформ в Україні
Чітка політика США та ЄС повинна протистояти спробам Росії дестабілізувати зусилля України
П'ять років тому агресія Росії проти України перетворилася з економічних і політичних погроз у відверту військову агресію. Все почалося наприкінці літа 2013 року, коли президент Росії Володимир Путін почав усіма можливими способати тиснути на країну, щоб змусити її зійти зі свого західного шляху, і натомість, приєднатися до Євразійського економічного союзу, який був його власним проектом. Агресія Росії зростала до тих пір, поки в кінці літа 2014 року не було досягнуто ненадійного режиму припинення вогню.
Це була агресія в масштабах, яких в Європі не бачили з 1940-х років. Відділивши територію Грузії у 2008 році, Путін повторив свою виставу, анексовуючи Крим та запустивши проект, що мав на меті розділити решту України.
Але загроза для країни була ще більш серйозною. Десятиліття неефективного управління, у поєднанні з масовою корупцією режиму Януковича, залишило країну на межі банкрутства. Агресія Росії поставила на карту саме виживання України.
Україна не зламалася під тиском. Натомість країна об'єдналася на президентських і парламентських виборах, які продемонстрували рішучість не тільки протистояти агресії, але й викорінити корупцію та неефективне управління.
Зараз Україна стоїть перед президентськими і парламентськими виборами, які визначать її курс на наступні п'ять років.
Крим перебуває в стані все більш жорсткого російського військового контролю, а корумповані і напівкриміналізовані про-російські уряди в деяких частинах Донбасу все ще там залишаються. Тривалі дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення врегулювання, не дали результату. Більше 1 мільйона українців були переміщені, а близько 13 тисяч віддали свої життя в конфлікті.
Стійкі економічні реформи повернули країну до стабільного зростання. Але втрати від конфлікту і кризових років ще не повністю відновлені.
Значною мірою були ліквідовані дефіцити, був ретельно реформований надзвичайно корумпований газовий сектор, відновлено банківський сектор, а далекосяжна угода з Європейським Союзом - задля зупинення якої Путін готовий був докласти надзвичайних зусиль - ратифікована і чинна. Згідно з виступом Порошенка, близько 45% торгівлі України – торгівля з ЄС, і лише близько 7% - з Росією. Додайте до цього фундаментальні реформи в секторі охорони здоров'я та в пенсійній системі, а також далекосяжну децентралізацію, і ці досягнення вражають.
Але залишаються невирішеними величезні проблеми. Корупція широко сприймається як все ще процвітаюче явище, хоча вона дещо зменшилася в розмірах. А розрив у рівні життя призвів до хвилі міграції талантів. Наприклад, у Польщі близько 1 млн. українців підтримують зростання польської економіки.
Немає сумніву, що існує широке невдоволення економічною та соціальною ситуацією, так як у країні наступила пора виборів. І ми можемо бути впевнені, що Кремль, який фактично програв у протистоянні 2014 року, зробить усе можливе, щоб вплинути на вибори та їх наслідки на свою користь. Якщо втручання в президентські вибори в США було пріоритетом, то в Україні цей пріорітет ще більший.
Основна ідея Кремля в тому, що Україна - це безнадійний випадок поганого управління та некомпетентності, і що тільки Москва може керувати ширшим слов'янським світом. Вона закидає звинуваченнями в «переворотах» і «фашистах» в надії, що вони «приклеяться» на деякий час.
На даний момент неможливо дізнатися, чи у фінальному турі 21 квітня отримає перемогу нинішній президент Порошенко, колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко або телеведучий і комік Володимир Зеленський. Це справжні відкриті демократичні вибори. Це не Росія.
Однак немає ніяких підстав вважати, що будь-який з небагатьох кандидатів, які ставлять під сумнів прозахідну орієнтацію країни, набере у відсотках двозначне число за результатами голосування. Основний курс зовнішньої політики майже напевно залишиться незмінним.
Питання продовження економічних реформ дещо більш відкрите. Тимошенко, зокрема, слідувала популістській пісні сирен з низкою обіцянок, які зірвали б траєкторію економічних реформ і потенційно повернули б основні проблеми. А склад парламенту, який буде обраний у жовтні, буде важливим. Це займе щонайменше до кінця року, поки бути сформовано новий уряд і буде продовжено реформування країни.
Україна є важливою європейською країною з вражаючим економічним потенціалом, який може бути реалізований за умови, якщо вона продовжить динаміку своїх реформ. Сектор інформаційних технологій швидко зростає, і країна знаходиться на одному з найбільш родючих ґрунтів у світі.
Проте Україна потребуватиме постійної уваги та допомоги з боку решти Європи в її реформаторських зусиллях. Чітка політика США та ЄС повинна протистояти спробам Росії дестабілізувати ці зусилля.
Чим швидше це станеться, тим краще для всіх, в тому числі для Росії. Однак тверда західна політика підтримки України має бути пріоритетом.
Джерело: washingtonpost.com