Чи стане референдум щодо Криму та Донбасу виходом з ситуації?

Народний депутат Вікторія Сюмар (належить до політичної орбіти Олександра Турчинова) у телевізійному інтерв'ю заявила, що подальше питання Криму та територій на Донбасі, які не контролюються Києвом, необхідно вирішувати на всенародному референдумі. Київ шукає варіант компромісу за Евіанським сценарієм: у березні 1962 року президент Франції Шарль де Голль у Евіані домовився із лідером алжирських сепаратистів Ахмедом Бен Белою про проведення референдуму, який мав покласти край кровопролитній війні (за тодішньою французькою термінологією - «операції з наведення громадського порядку») і визначити подальший статус Алжиру. 
Не люблю цитувати себе самого, але у червні минулого року я опублікував на «Главкомі» статтю (активно критиковану ура-патріотами) «Україна: між Дейтоном і Евіаном». Головна теза статті: або Україна буде вирішувати долю Донбасу за евіанським сценарієм (референдум), або доля України вирішуватиметься сильними світу цього без врахування думки самої України (Дейтонський сценарій для Боснії і Герцеговини 1995 року). Очевидно, що я не відкрив Америку і подібні плани народжувалися не лише в моїй голові. 
Питання: що заважало більш активно обговорювати можливість компромісу на Донбасі рік тому? Наскільки «принциповість» і «непоступливість» українських «яструбів» була реальною, а не кон'юнктурною? Чи потрібно було чекати, коли замаячить привид зустрічі у Пекіні, де обговорюватиметься питання України без України (фактично натяк на Дейтон), щоби раптом згадати про Евіан?
Ну, а якщо почали говорити про різні географічні назви, думаю, багатьом буде не зайвим згадати і про Гаагу.