Як обирають головного антикорупціонера. Свідчення очевидця
Ось і закінчився мій "експеримент" з конкурсом на посаду директора НАБу.
Ось і закінчився мій "експеримент" з конкурсом на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Результат - очікуваний і прогнозований. Щиро дякую всім, хто підтримував і вірив у мене. Особливо вдячна пану Захарову, який виявився єдиним у конкурсній комісії, хто зміг розгледіти мій справжній потенціал і не повірив у "демонічний" образ, створений мені замовними ЗМІ. Кожен з нас зробив свій крок: я - запропонувала державі свої знання і сили, а держава - у особі комісії - виявилась неспроможною їх прийняти. Образ і розчарувань немає. Є добре розуміння ситуації і реалістичне сприйняття подій. А ще - повага до всіх, хто зважився на цей крок, продемонструвавши свій патріотизм і національну гідність.
Шкода, що комісія багатьом достойним кандидатам просто не дала можливості розкритися, обравши форматом своєї роботи формалізм, а не живу і щиру співбесіду. Це було дуже відчутно на етапі перших спвбесід і виглядало збоку, скоріше, як прибирання сміття з дороги, аніж як пошук українського "ікс-фактору". Можливо, непотрібно було тратити так багато часу на складання регламенту та формальні перші співбесіди, а використати його на глибинне й професійне спілкування, не йдучи на поводу у власних емоцій, амбіцій та інфантильних образ .
Взагалі враження від комісії дуже гнітюче. Здебільшого нечітке формулювання запитань, особливо професійних; інколи неприкритий сарказм або постановка кандидата в позицію презумпції винуватості; невідповідність формального (на засіданні) і неформального (за кадром) обговорення кандидатів, чвари між собою, нещирість. А те, як сидів пан Кеслер, напівлежачи, на стільці з витянутими під столом ногами,відверто демонструвало його неповагу до процесу.
Але найбільш неприємними для мене були дві речі. Це відверте "протягування" на всіх етапах у фінал Давида Сакварелідзе і "помноження" на "нуль" майже всіх працівників правоохоронних органів лише за їх належність до таких. І якщо у першому випадку перемогли законність та здоровий глузд, то у другому - сталася нечесність. Тhеба було одразу виписати в правилах конкурсу, що діючі чи колишні працівники прокуратури, МВС та СБУ не мають права брати участь у конкурсі, оскільки сам факт перебування у таких ставить під сумнів їх порядність та доброчесність. Звичайно, що це була би пряма дискримінація, яка насправді й відбулася, але це було би чесно. Тоді би стало менше претендентів, і комісія мала би більше часу на вибір найкращих. А головне, тоді не було би такої публічної наруги над достоїнством живих людей, фахівців, кого "моральні авторитети" так легко і бездумно "затаврували" "нулем".
По суті, конкурсна комісія під головуванням Чубарова Р.А. взяла на себе повну відповідальність за подальший стан боротьби з корупцією в Україні, і ми в подальшому будемо знати, з кого треба питати, якщо ця "царина", не дай Господь, виявиться провальною.
Галина Климович, колишній слідчий Генпрокуратури з особливо важливих справ