Як столичні мери знищують екологічний транспорт міста
Останніми днями в Давосі, на скандальному засіданні АМУ, в комунальних ЗМІ міський голова видає один і той саме набір на його думку головних досягнень столичної влади: Smart City, проект «Відкритий бюджет», широку участь громадських активістів у роботі Київради (постійних комісій, робочих груп), рішення про вибори до райрад, електронні петиції, електронні закупівлі, оплату комунальних послуг в електронному вигляді, Wi-Fi, успішна боротьба з корупцією та перекриття «тіньових» схем, за рахунок чого, начебто, вдалося зібрати на 30% більше податків до міського бюджету.
Останніми днями в Давосі, на скандальному засіданні АМУ, в комунальних ЗМІ міський голова видає один і той саме набір на його думку головних досягнень столичної влади: Smart City, проект «Відкритий бюджет», широку участь громадських активістів у роботі Київради (постійних комісій, робочих груп), рішення про вибори до райрад, електронні петиції, електронні закупівлі, оплату комунальних послуг в електронному вигляді, Wi-Fi, успішна боротьба з корупцією та перекриття «тіньових» схем, за рахунок чого, начебто, вдалося зібрати на 30% більше податків до міського бюджету.
Не густо. Не вражає. От якби хоч одну станцію метро, як завжди було, тоді можна було би про щось говорити Смайлик «smile». Smart City, Wi-Fi — це добре, але точно не питання №1 для більшості киян. Їх дужче пече інше — як звести кінці з кінцями. Райради відновили — то сам Бог велів, УДАР і додав голоси Попову, коли він їх позбавлявся в 2010-му. До росту на 30 відсотків доходів міська влада не має жодного стосунку — це інфляційні доходи, читайте інфляційний звіт НБУ. Негоже так дешево піаритись, будьте чесними. Тут «попрацювали», крім інфляції, ще нові податки та девальвація гривні.
«Досягнення» більше технологічного характеру, на фундаментальні зміни ніяк не тягнуть.
З таким підходом ми можемо опинитися на узбіччі світових процесів, випасти з загальних трендів, які визначатимуть розвиток інших міст нашої планети на далеку перспективу.
Тут є такі очевидні речі, які міські очільники навіть не артикулюють і чомусь в роздумах, де увіткнути чергові ТРЦ чи «свічку», не помічають. Але життя швидко змусить наших керманичів кардинально переглянути свою поведінку з огляду на наступне.
У Парижі в кінці минулого року відбулася 21-й сесія Конференції сторін Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату COP21, яка ухвалила декларацію, що має на меті обмежити викиди парникових газів та загальмувати глобальне потепління до кінця століття.
В її рамках відбулася зустріч мерів міст. Предметом обговорення цього представницького зібрання, а в ньому за різними даними взяло учать до 1000 осіб, стало завдання віднайти способи, як обмежити кількість викидів вуглекислого газу та очистити довкілля в мегаполісах. Адже саме міста, в яких проживає понад половини мешканців планети, дають 70% світових викидів CO2. І доля боротьби за майбутнє Землі залежатиме від них.
За насідками саміту Генсек ООН пан Гі Мун повідомив, що мери заявили про готовність щорічно скорочувати емісію парникових газів на 12,4-16,4%.
А мер Нью-Йорка Білл Ді Блазіо повідомив, що місто давно вже стало на шлях «зеленого» розвитку: «Нью-Йорк вже діє. Завдяки плану мого попередника Майкла Блумберга, який сьогодні є Спеціальним посланцем ООН з клімату і містам, емісії парникових газів в Нью-Йорку, починаючи з 2005 року, скоротилися на 19%. Але ми маємо піти далі. В неділю я оголосив, що Нью-Йорк має намір до 2050 року домогтися скорочення викидів на 80%».
Мери взяли зобов’язання – зменшити щорічні викиди вуглекислого газу на 3,7 гігатон до 2030 року, а також повністю перейти на відновлювані джерела енергії до 2050 року. Текст декларації тут http://climatesummitlocalleaders.paris/…/CLIMATE-SUMMIT-LOC….
Боротьба із забрудненням повітря в містах, вважають їхні керівники, – це, насамперед, пошук альтернативних рішень для транспорту, що працює на традиційному паливі, на який припадає значна частина викидів в атмосферу. Поступове очищення міст від задимлених машин і автобусів, і їх заміна екологічно чистими транспортними засобами – саме цієї мети прагнули досягти учасники паризького саміту мерів.
Вони планують зосередитися на екологічних стратегіях, інвестувати в інфраструктуру міст, а також створювати циклічні економіки, використовувати гідроенергію, електричний і гібридний транспорт. Йдеться й про питання водопостачання, утилізації сміття та інше.
Голос міста Києва ніяк не пролунав на цій зустрічі. Принаймні, про це не повідомлялося. Шкода.
У виступі ж Президента України Петра Порошенка на COP21 було заявлено, що Україна поставила перед собою мету в 2030 році не перевищувати 60% від рівня викидів парникових газів 1990 року.
І столичній владі доведеться серйозно попрацювати, аби зробити свій внесок у виконання цього амбітного зобов’язання нашої держави, загальні спроби світових мегаполісів зупинити згубне для Земної кулі потепління.
Без фронтального перегляду філософії нашого розвитку, управління містом, в першу чергу Стратегії та Генплану, які не вписуються в нові реалії, тут не обійтися. І треба припинити проштовхувати Генплан Черновецького-Попова, а подумати,обговоривши зі спеціалістами та громадськістю, як вписатися в цю загальносвітову логіку боротьби з планетарним екологічним лихом, встати в один ряд зі своїми мерами-колегами.
Поки цього немає. Далеко ходити за прикладами не треба.
Головним джерелом забруднення атмосферного повiтря в Києвi (70%) є автомобiльний транспорт.
Але при цьому електротранспорт у місті планомірно знищується. За часів Омельченка ми втратили 60 км трамвайних колій. Попов їх також чимало зняв під час підготовки до Євро-2012.
Якщо зайти на сайт Інституту Генплану міста і подивитися текстову частину плану 2025, то ми побачимо наступне. По трамваю пропонується побудувати 7,5 км трамвайних ліній а ліквідувати 5,1, тобто в плюсі лише 2,4 км. Тролейбусних ліній — 36,2 км. А мережу автобусних маршрутів розширити на 91 км. Якщо врахувати, що натепер у місті існує 72 автобусних, 45 тролейбусних, 21 трамвайний та 177 таксомоторних маршрутів, то стає очевидним — перевага й надалі в наземному транспорті надаватиметься автобусам і маршруткам з усіма негативними наслідками.
Це суперечить й загальноєвропейському досвіду. Париж через 70 років повернув трамвай до центру міста. Те ж у Будапешті, Страсбурзі, Гельсінкі та інших містах. Їздять же в Європу, бачать, але чомусь не поспішають робити висновки.
Тож є над чим працювати, аби внесок Києва в загально світовий рух за зменшення викидів парникових газів в атмосферу був вагомим.
Источник: Facebook