Як же управляти столицею

Досі точаться суперечки щодо моделі управління столицею. І не дарма.

Адже у місті Києві створена внутрішньо суперечлива система організації влади, яка не витримала випробування часом. Столиця в результаті не має ні повноцінного самоврядування, ні ефективної місцевої виконавчої влади, що вигідно лише Печерським пагорбам.

Заплутані, недосконалі, нечітко виписані норми чинного Закону вже призвели до розбіжностей у їхньому прочитанні з боку різного рівня посадовців, труднощів у їхньому практичному застосуванні, цілої низки конфліктних ситуацій, заважують нормальному розвиткові міста.

Пригадую, 28 лютого 1996 року відбулася науково-практична конференція «Роль столиці у процесах державотворення: історичний та сучасний аспекти», організована Національною академією наук України спільно з Київською міською державною адміністрацією та Лігою історичних міст України. Я на ній виголосив вступне та заключне слово.

Учасники конференції ухвалили рекомендації та звернулися до глави держави, уряду та парламенту з наполегливим закликом прискорити прийняття «Закону про столицю».

Матеріали конференції були видрукувані.

На жаль, окрім роздратування з боку центральної влади, яка наполегливо мене відмовляла від проведення цього заходу, бо мала зовсім інший погляд на організацію влади в столиці, ці заклики побудувати управління Києвом на європейський зразок, спираючись на власні традиції, не викликали. Навпаки, посилили її нестримне бажання якнайшвидше позбутися мене на посаді керівника міста.

Гортаючи сьогодні цю брошуру, переконуєшся, що багато висловлених тоді думок та пропозицій не втратили актуальності дотепер.

Источник: Facebook