Цапи відбувайли столичного мера
Те, що сталося з Шулявським шляхопроводом, пролунало загрозливим дзвіночком.
За обвалення частини пішохідної консолі Шулявського шляхопроводу блискавично призначили цапів відбувайлів — заступника голови КМДА та керівника РДА. Так, напевно, у них є недоліки в роботі, і свою частину відповідальності вони мають понести. Але чи є вони посадовими особами з тим рівнем компетенції, які дійсно могли б на щось в цій справі серйозно вплинути? Вони ж виконавці. Політику визначають інші.
Та й є балансоутримуч, який мав би давно забити на сполох, є численні контролюючі організації, є колегія КМДА, є профільні комісії Київради, є сесія, яка тільки й може включити цей об’єкт до плану соц. екон. розвитку міста і виділити необхідні кошти на ремонтні роботи, є, врешті міський голова, без чийого підпису не запрацює ні одна програма і не зрушить з місця жодна копійка з міської казни. Вони де усі в цій справі?
І коли ми замість того, щоб переводити стрілки, навчимося вчасно виявляти проблеми, артикулювати їх, та щось, кінець-кінцем, робити, аби їх вирішити?
Ці проблеми накопичувалися вже десь років з 20, коли з 1996 року в місті пішли перекоси в його розвитку на догоду жадібним забудовникам, і виникли суттєві дисбаланси в інфраструктурі столиці. А міські чиновники спокійно за цим спостерігали.
Об’єкти міської інфраструктури, які дісталися нам від попередніх часів, вже вичерпують свій експлуатаційний ресурс. І це в усіх галузях міського господарства. За ними погано доглядають, нічого не роблять, аби подовжити їхнє життя, лише нещадно експлуатують. В жахливому стані інженерна інфраструктура, якій загрожує колапс. А на неї внаслідок недолугої містобудівної політики сідають усе нові «башти-новобуди».
Те, що сталося з Шулявським шляхопроводом, пролунало загрозливим дзвіночком, який може перерости в набат, реально загрожує життю киян, якщо не будуть вживатися адекватні заходи на випередження. Скільки ще й де подібних загроз чатує на людей?
Згідно з озвученими висновками експертизи «причиною руйнування є корозія бетону консолі та надмірна динаміка від великовагового транспорту чи удару». Тобто, спецалісти наголосили на двох речах: зношенні елементів конструкції і великому навантаженні на них.
І у цих двох напрямках треба діяти столичній владі:
- Зайнятися предметно міською інфраструктурою — підтриманням її в належному стані, виявленням критичних об’єктів, їх ремонтом та реконструкцією, і, само собою, розвитком у потрібному обсязі.
- Зняття надмірного навантаження на столичну інфраструктуру шляхом кращого використання свої регуляторних, планувальних та інших можливостей, розвантаження Києва як фактичного центра великої агломерації за рахунок кращої взаємодії з областю та створення нових центрів докладання робочої сили на прилеглих до столиці територіях, побудови достатньої кількості там соціальних та культурних установ, переорієнтації транспортних потоків.
Київ на межі — він такої навали вже не витримує. І з цим треба щось робити. І не лише міській владі, а й центральній. Ми ж все таки столиця держави.