Скільки зараз грошей в столичній скарбниці?
2 серпня, 2016, 08:31 glavcom.ua
Нібито все гаразд.
За оперативними даними КМДА (інформація розміщена на її офіційному інтернет-порталі за адресою https://kievcity.gov.ua/news/?c=469) станом на 21.07.2016 ситуація (порівняно з планом на січень-липень) виглядає так.
Всього доходів із передбачених 18267795,7 тис. грн. надійшло за січень-липень 20120726,4 тис. грн. (110,1%), що більше на 1852930,7 тис. грн. планових показників на цей період.
Основний бюджетоутворюючий податок в Києві (на доходи фізичних осіб — ПДФО) характеризується наступними показниками: отримано 5731044,4 тис. грн. при плані 5 197 853,4 (110,3%).
Податок на прибуток підприємств дав до міської казни за цей час 1267544,8 тис. грн. (план 890344,9), що склало 119,1%.
Плата за землю принесла 2577610,4 тис. грн. (більше на 683092,7, або 136,1% до того, що намічалося).
Єдиний податок дав додатково понад план 325149,9 тис. грн. (124,1 %), а акциз — 45210,7 тис. грн. (107,4 %).
Нібито все гаразд.
Але, по-перше, не варто міській владі занадто сурмити в фанфари. Її роль в цьому незначна, хоча, зокрема, ріст надходжень від тієї ж оренди землі можна поставити їй в заслугу. І все ж загалом вагома частка в цих цифрах інфляційного чинника.
Якщо уважно почитати інфляційний звіт НБУ (доступний на сайті цієї установи), можна побачити, що цьогоріч на поліпшення динаміки надходжень майже усіх основних податків вплинули зміни в законодавстві та економічні фактори, хоча частина останніх може мати короткостроковий характер.
Так надходження від податку на доходи фізичних осіб прискорили зростання внаслідок уніфікації основної ставки на рівні 18% (замість 15% та 20%) на тлі збільшення номінальних заробітних плат. Також високими темпами тривало зростання надходжень від акцизного податку в перші два місяці року. Це пов’язано як з пожвавленням імпорту та девальвацією гривні, так і зі збільшенням виробництва підакцизних товарів, що підлягають маркуванню (зокрема вина та горілки), напередодні підвищення ставок податку. Суттєвим фактором темпів зростання була база порівняння, оскільки в перші місяці минулого року ще не були повноцінно налагоджені процедури сплати додаткового акцизного податку з реалізації в роздрібній торгівлі підакцизних товарів.
Що стосується податку на прибуток підприємств, то варто не забувати, що він потребує інфляційної «очистки». Відомо, що реальний прибуток стає видним, якщо скорегувати розмір номінально отриманої його суми на темп інфляції у відповідному періоді.
І т.д. і т.п.
По-друге, не потрібно розслаблятися. Разом з паперовими доходами, які влада не встигає ділити, ростуть і видатки. Друге півріччя може виявитися ще складнішим. «Гривневий дощ» вочевидь послабшає, зважаючи на уповільнення темпів інфляції, втрати ефекту дії короткотермінових економічних та законодавчих чинників.
Міський бюджет будуть з’їдати нові високі тарифи, витрати на які в ньому не були передбачені, соціальні виплати, субсидії. Тож варто не бити себе в груди, розповідаючи про збільшення бюджету на 30% за рахунок начебто боротьби з корупцією та прозорості, не наводячи при цьому конкретних цифр постатейно, а реально взятися за збільшенням надходжень до міської казни.
Приміром, той же ПДФО, який поки що залишатиметься найбільшим джерелом наповнення міського бюджету (зараз він складає 53%).
Тут є значні резерви збільшення надходжень до бюджету, які експертами оцінюються в декілька мільярдів грн.
Зокрема детінізація ринку праці та виведення в офіційних статус нелегальних працівників., а також таких, які офіційно отримують мінімальну заробітну плату, а насправді працюють за інші гроші, які виплачується готівкою в «конвертах». Обсяг недоотриманого таким чином ПДФО є доволі значним.
Є додаткові можливості й по іншим податкам і неподатковим надходженням. І їх також потрібно використати.
Всього доходів із передбачених 18267795,7 тис. грн. надійшло за січень-липень 20120726,4 тис. грн. (110,1%), що більше на 1852930,7 тис. грн. планових показників на цей період.
Основний бюджетоутворюючий податок в Києві (на доходи фізичних осіб — ПДФО) характеризується наступними показниками: отримано 5731044,4 тис. грн. при плані 5 197 853,4 (110,3%).
Податок на прибуток підприємств дав до міської казни за цей час 1267544,8 тис. грн. (план 890344,9), що склало 119,1%.
Плата за землю принесла 2577610,4 тис. грн. (більше на 683092,7, або 136,1% до того, що намічалося).
Єдиний податок дав додатково понад план 325149,9 тис. грн. (124,1 %), а акциз — 45210,7 тис. грн. (107,4 %).
Нібито все гаразд.
Але, по-перше, не варто міській владі занадто сурмити в фанфари. Її роль в цьому незначна, хоча, зокрема, ріст надходжень від тієї ж оренди землі можна поставити їй в заслугу. І все ж загалом вагома частка в цих цифрах інфляційного чинника.
Якщо уважно почитати інфляційний звіт НБУ (доступний на сайті цієї установи), можна побачити, що цьогоріч на поліпшення динаміки надходжень майже усіх основних податків вплинули зміни в законодавстві та економічні фактори, хоча частина останніх може мати короткостроковий характер.
Так надходження від податку на доходи фізичних осіб прискорили зростання внаслідок уніфікації основної ставки на рівні 18% (замість 15% та 20%) на тлі збільшення номінальних заробітних плат. Також високими темпами тривало зростання надходжень від акцизного податку в перші два місяці року. Це пов’язано як з пожвавленням імпорту та девальвацією гривні, так і зі збільшенням виробництва підакцизних товарів, що підлягають маркуванню (зокрема вина та горілки), напередодні підвищення ставок податку. Суттєвим фактором темпів зростання була база порівняння, оскільки в перші місяці минулого року ще не були повноцінно налагоджені процедури сплати додаткового акцизного податку з реалізації в роздрібній торгівлі підакцизних товарів.
Що стосується податку на прибуток підприємств, то варто не забувати, що він потребує інфляційної «очистки». Відомо, що реальний прибуток стає видним, якщо скорегувати розмір номінально отриманої його суми на темп інфляції у відповідному періоді.
І т.д. і т.п.
По-друге, не потрібно розслаблятися. Разом з паперовими доходами, які влада не встигає ділити, ростуть і видатки. Друге півріччя може виявитися ще складнішим. «Гривневий дощ» вочевидь послабшає, зважаючи на уповільнення темпів інфляції, втрати ефекту дії короткотермінових економічних та законодавчих чинників.
Міський бюджет будуть з’їдати нові високі тарифи, витрати на які в ньому не були передбачені, соціальні виплати, субсидії. Тож варто не бити себе в груди, розповідаючи про збільшення бюджету на 30% за рахунок начебто боротьби з корупцією та прозорості, не наводячи при цьому конкретних цифр постатейно, а реально взятися за збільшенням надходжень до міської казни.
Приміром, той же ПДФО, який поки що залишатиметься найбільшим джерелом наповнення міського бюджету (зараз він складає 53%).
Тут є значні резерви збільшення надходжень до бюджету, які експертами оцінюються в декілька мільярдів грн.
Зокрема детінізація ринку праці та виведення в офіційних статус нелегальних працівників., а також таких, які офіційно отримують мінімальну заробітну плату, а насправді працюють за інші гроші, які виплачується готівкою в «конвертах». Обсяг недоотриманого таким чином ПДФО є доволі значним.
Є додаткові можливості й по іншим податкам і неподатковим надходженням. І їх також потрібно використати.