Змішане навчання: куди бігти і що робити
8 вересня, 2020, 08:37 glavcom.ua
Змішане навчання, особливо дистанційна частина, потребує нових підходів до методики викладання
Ситуація, яка склалася в Україні через епідемію коронавірусу, підштовхнула університети шукати ефективні й дієві механізми та інструменти для відновлення навчального процесу під час карантинних обмежень, а тепер і організацію нового навчального року в цих умовах. На Заході давно розвивали систему так званої змішаної освіти, коли навчання відбувається і в аудиторіях, і дистанційно – онлайн. Проте змішане навчання, особливо та частина, яка відбувається дистанційно, вимагає нових підходів до методики викладання.
У мережі можна знайти багато матеріалів про важливість, інноваційність, ефективність змішаного навчання, проте для української спільноти вищої школи бракувало саме системних та методичних матеріалів. Як не дивно, українське Міністерство освіти спромоглося підготувати відповідні методичні рекомендації для професійної передвищої та вищої школи. Проте варто зазначити, якщо ви намагатиметеся знайти ці рекомендації самостійно на сайті МОН, то вам потрібно буде потратити на це немало часу. Тут я б рекомендувала МОН покращити навігацію свого сайта, особливо щодо такої теми, як організація змішаного навчання в умовах пандемії. Отже, спробую дати коротенький огляд рекомендацій. У цій колонці розглянемо саме організаційні аспекти впровадження змішаної системи навчання.
Міністерство рекомендує вишам розпочати впровадження змішаної системи з ініціації – запиту студентів і викладачів, інакше система працюватиме погано й буде формальною, якщо створюватиметься виключно під тиском такого фактора, як епідемія коронавірусу. Важливим фактором, звичайно, є готовність керівництва закладу вкладати ресурси у створення такої системи. Ідеться і про фінанси, і про людський ресурс. Якщо є готовність у керівництва, і є ініціативна група, то далі необхідно створити робочу групу і розпочати діяльність. Як і для будь-якого іншого проєкту, потрібно оцінити ситуацію, зацікавлені сторони, визначити наявні ресурси: фінанси та технологічні можливості, методичні матеріали, проблеми, вивчити вже пройдений іншими університетами досвід, визначити зони відповідальності. Згодом важливо налагодити двосторонню комунікацію зі студентами та викладачами про можливості та переваги змішаної системи, надати потрібну навчально-методичну та технічну підтримку викладачам. За потреби – створити нові відділи, які відповідатимуть за реалізацію та підтримку такої системи навчання й визначити правила гри для всіх учасників.
Важливий аспект технологічного забезпечення – необхідно визначити навчальну платформу та інтегрувати її з університетськими інформаційними системами, забезпечити доступ до якісного швидкісного і надійного інтернету, забезпечити необхідним програмним забезпеченням викладачів. Важливо забезпечити однакові технічні умови для навчання, комунікації та взаємодії викладачів та студентів. Для цього важливими є єдина система навчального середовища, управління контентом та навчанням, які й формують єдину навчальну платформу. Тут можуть стати в нагоді безкоштовні чи готові продукти, які можна придбати. За нинішніх умов це найшвидший шлях до створення такої навчальної платформи. Звісно, якщо є наявні достатні ресурси, тоді можна створювати і власну платформу, але це додаткові витрати і часу, і фінансів.
Очевидно, що успішне впровадження такої системи залежатиме від персоналу, який впроваджуватиме, управлятиме та підтримуватиме систему, а також допомагатиме викладачам розробляти та адаптувати свої курси і створювати контент для змішаної системи навчання. Викладачі – це ключовий фактор успіху. Так, в одній зі своїх попередніх колонок я писала про те, як західні університети підійшли до роботи саме з викладачами для організації онлайн-навчання – розробляли чіткі інструкції, як користуватися відповідними платформами та інструментами, та методичні рекомендації, як створювати відеоконтент, презентації, онлайн-тестування тощо.
Звичайно, важливо підготувати та адаптувати навчальні плани, навантаження на викладачів відповідно до запропонованої змішаної системи навчання. Міністерство наголошує, що важливо спиратися у формуванні навантаження на викладачів не тільки чи навіть не стільки на аудиторні години роботи, як ураховувати кількість студентів, обсяг кредитів курсу в ЄКТС та досягнення очікуваних результатів. Також важливо вказувати не точну кількість аудиторних годин та самостійної роботи, а вказувати діапазони "не менше ніж" та "не більше ніж". Також МОН рекомендує забезпечити відкритий доступ усіх викладачів до всіх курсів університету, що має допомогти узгодити й логічно побудувати послідовність вивчення студентами необхідних тем, логічний зв'язок між ними для досягнення очікуваних результатів навчання.
Важливим елементом досягнення успіху впровадження змішаної системи навчання є впровадження постійного моніторингу, оцінки та проведення опитування як викладачів, так і студентів щодо процесів, інструментів, технічної складової та якості контенту. Це дозволить виявити проблеми та потенційні ризики, вчасно реагувати на них та вносити зміни до системи.
У наступній колонці спробуємо розкрити методологічний блок рекомендацій від МОН щодо впровадження змішаної системи навчання.
У мережі можна знайти багато матеріалів про важливість, інноваційність, ефективність змішаного навчання, проте для української спільноти вищої школи бракувало саме системних та методичних матеріалів. Як не дивно, українське Міністерство освіти спромоглося підготувати відповідні методичні рекомендації для професійної передвищої та вищої школи. Проте варто зазначити, якщо ви намагатиметеся знайти ці рекомендації самостійно на сайті МОН, то вам потрібно буде потратити на це немало часу. Тут я б рекомендувала МОН покращити навігацію свого сайта, особливо щодо такої теми, як організація змішаного навчання в умовах пандемії. Отже, спробую дати коротенький огляд рекомендацій. У цій колонці розглянемо саме організаційні аспекти впровадження змішаної системи навчання.
Міністерство рекомендує вишам розпочати впровадження змішаної системи з ініціації – запиту студентів і викладачів, інакше система працюватиме погано й буде формальною, якщо створюватиметься виключно під тиском такого фактора, як епідемія коронавірусу. Важливим фактором, звичайно, є готовність керівництва закладу вкладати ресурси у створення такої системи. Ідеться і про фінанси, і про людський ресурс. Якщо є готовність у керівництва, і є ініціативна група, то далі необхідно створити робочу групу і розпочати діяльність. Як і для будь-якого іншого проєкту, потрібно оцінити ситуацію, зацікавлені сторони, визначити наявні ресурси: фінанси та технологічні можливості, методичні матеріали, проблеми, вивчити вже пройдений іншими університетами досвід, визначити зони відповідальності. Згодом важливо налагодити двосторонню комунікацію зі студентами та викладачами про можливості та переваги змішаної системи, надати потрібну навчально-методичну та технічну підтримку викладачам. За потреби – створити нові відділи, які відповідатимуть за реалізацію та підтримку такої системи навчання й визначити правила гри для всіх учасників.
Важливий аспект технологічного забезпечення – необхідно визначити навчальну платформу та інтегрувати її з університетськими інформаційними системами, забезпечити доступ до якісного швидкісного і надійного інтернету, забезпечити необхідним програмним забезпеченням викладачів. Важливо забезпечити однакові технічні умови для навчання, комунікації та взаємодії викладачів та студентів. Для цього важливими є єдина система навчального середовища, управління контентом та навчанням, які й формують єдину навчальну платформу. Тут можуть стати в нагоді безкоштовні чи готові продукти, які можна придбати. За нинішніх умов це найшвидший шлях до створення такої навчальної платформи. Звісно, якщо є наявні достатні ресурси, тоді можна створювати і власну платформу, але це додаткові витрати і часу, і фінансів.
Очевидно, що успішне впровадження такої системи залежатиме від персоналу, який впроваджуватиме, управлятиме та підтримуватиме систему, а також допомагатиме викладачам розробляти та адаптувати свої курси і створювати контент для змішаної системи навчання. Викладачі – це ключовий фактор успіху. Так, в одній зі своїх попередніх колонок я писала про те, як західні університети підійшли до роботи саме з викладачами для організації онлайн-навчання – розробляли чіткі інструкції, як користуватися відповідними платформами та інструментами, та методичні рекомендації, як створювати відеоконтент, презентації, онлайн-тестування тощо.
Звичайно, важливо підготувати та адаптувати навчальні плани, навантаження на викладачів відповідно до запропонованої змішаної системи навчання. Міністерство наголошує, що важливо спиратися у формуванні навантаження на викладачів не тільки чи навіть не стільки на аудиторні години роботи, як ураховувати кількість студентів, обсяг кредитів курсу в ЄКТС та досягнення очікуваних результатів. Також важливо вказувати не точну кількість аудиторних годин та самостійної роботи, а вказувати діапазони "не менше ніж" та "не більше ніж". Також МОН рекомендує забезпечити відкритий доступ усіх викладачів до всіх курсів університету, що має допомогти узгодити й логічно побудувати послідовність вивчення студентами необхідних тем, логічний зв'язок між ними для досягнення очікуваних результатів навчання.
Важливим елементом досягнення успіху впровадження змішаної системи навчання є впровадження постійного моніторингу, оцінки та проведення опитування як викладачів, так і студентів щодо процесів, інструментів, технічної складової та якості контенту. Це дозволить виявити проблеми та потенційні ризики, вчасно реагувати на них та вносити зміни до системи.
У наступній колонці спробуємо розкрити методологічний блок рекомендацій від МОН щодо впровадження змішаної системи навчання.