Коронавірус в Україні: Московська церква зайняла окрему позицію щодо карантину
У Московській церкві вважають, що «сьогодні готують людей, щоб віддати їх антихристу». Словом, який там карантин…
Релігійні організації (церкви) користуються в Україні, за даними соціології, найвищим рівнем довіри. Принаймні близько двох третин громадян нашої країни їм довіряють. І від того, яку вони займуть позицію у відповідальні моменти, залежить чимало в українському суспільстві.
Таким відповідальним моментом є час нинішній. У світі шириться пандемія коронавірусу. У зв’язку з цим у різних країнах світу запроваджуються безпрецедентні заходи боротьби з нею. Не винятком є й Україна, де з 12 березня введений карантин.
Уже 13 березня відбулося позачергове засідання Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій за участю керівництва Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та представників Міністерства культури, молоді та спорту України. На цьому засіданні МОЗ рекомендувало релігійним організації вжити наступні заходи під час організації богослужінь і поточної релігійної діяльності:
На період карантину максимально обмежити служіння, які передбачають присутність людей, та по-можливості проводити їх в онлайн-режимі;
- Рекомендувати віруючим не прикладатися до ікон на період карантину;
- Рекомендувати віруючим і священникам дотримуватися дистанції мінімум 1,5-2 метри;
- Розмістити у храмах антисептичні засоби;
- Рекомендувати віруючим на період карантину не вітатися за руки, не цілувати та не обіймати один одного;
- Закликати віруючих на час карантину особливо пильно стежити за власним здоров’ям та за появи перших симптомів респіраторних захворювань одразу звертатися до лікаря.
Більшість релігійних організацій із розумінням поставилися до цих рекомендацій. Вони оприлюднили відповідні звернення до своїх вірян, намагалися проводити свої релігійні дійства з врахуванням карантинних обмежень. Однак не все так просто…
Особлива позиція УПЦ (Московського патріархату)
Незважаючи на те, що очільники Української православної церкви (Московського патріархату) на словах декларували підтримку карантинних заходів, але на практиці це виглядало й виглядає дещо інакше.
Комплекс «антивірусних заходів» представники цієї церкви почали з Вінниці, де за кілька днів до оголошення карантину, 8 березня, кілька тисяч адептів Московського патріархату пройшли хресною ходою заради «торжества православ’я» й подолання коронавірусу. Цей хресний хід викликав сарказм популярного телеведучого й лікаря Євгена Комаровського. Виникла навіть така собі потішна онлайн дискусія між останнім і вінницьким митрополитом Московського патріархату Варсонофієм.
Та все ж вінницька хода, як зазначалося, відбувалася до офіційного проголошення карантину. Тому формально Варсонофій і його паства нічого не порушували. Однак уже після того, як були введені карантинні заходи, адепти Московського патріархату пробували в окремих містах проводити хресні ходи, наприклад, у Рівному. Або принаймні, щоб нагадати про себе, роз’їжджали на авто й кропили свяченою водою вулиці, тротуари.
У цій ситуації знову себе «засвітив» настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло, який уже встиг стати героєм кількох скандалів.
У записаному відео на ютуб-каналі він, фактично, закликав свою паству ігнорувати запроваджені карантинні обмеження й далі ходити у храми: «Моліться, постуйте, ходіть до храму, причащайтесь і причащайте маленьких дітей… Всі поспішайте в храм, читайте Псалтир, Євангеліє, обіймайте одне одного… Ми закликаємо всіх приходити на молитву». І на завершення додав, що «сьогодні готують людей, щоб віддати їх антихристу». Словом, який там карантин…
До речі, кілька днів тому з’явилося повідомлення, що чотири жителі Молдови, які нещодавно їздили до Почаївської лаври, котра належить Московському патріархату, заразилися коронавірусом.
Без коментарів…
Церковний конструктив
На відміну від московських православних, керівники Православної церкви України (ПЦУ) поводять себе більш відповідально. Нещодавно Вселенський патріарх Варфоломій наказав церквам задля боротьби з поширенням коронавірусу припинити проводити служби і обряди до кінця березня. Виняток був зроблений для приватних молитов у церквах, які залишаться відкритими.
Також Варфоломій закликав усіх залишатися вдома для власної безпеки. Православна церква України діє відповідним чином. Більше того, ще до оприлюднення настанов Вселенського патріарха Священний синод цієї церкви ухвалив практичні рекомендації для єпископату, духовенства й пастви у зв’язку з епідемією коронавірусу. Духовенство просять припиняти проведення богослужінь у храмах чи змінювати порядок так, щоб у них брала участь обмежена кількість осіб. Рекомендується «сприймати викликані поширенням хвороби зміни та обмеження як аскетичний подвиг стриманості та самообмеження від спілкування (затвору), сутність яких співпадає із метою та практикою посту».
Окремі священнослужителі ПЦУ почали займатися волонтерською діяльністю. Наприклад, власноруч виготовляти антисептики, які безкоштовно роздають у різних містах України (Києві, Харкові, Одесі, Маріуполі тощо) для найбільш вразливим до коронавірусу групам населення.
До вимушених обмежень вдалися і в Українській греко-католицькій церкві. Ця церква почала активно транслювати богослужіння по радіо, телебаченню і в інтернеті, надавши вірянам звільнення від обов'язку фізичної присутності на літургії.
Глава українських греко-католиків, митрополит Святослав (Шевчук) у своїй проповіді 22 березня навіть заявив, що церква готова тісно співпрацювати з медиками. А в разі потреби надати їм свої храми для розміщення хворих. Митрополит Святослав запевнив, що церква зробить усе можливе, щоби не настала хвилина, коли лікарі через брак медичних засобів будуть змушені вирішувати, хто має жити, а хто помирати.
Значимою також стала заява очільника українських греко-католиків про «політичний карантин». «Я сьогодні звертаюся до нашої влади, – сказав митрополит Святослав, – влади різних рівнів. У вас сьогодні важкий час. Знайте, що наша Церква є разом з вами. Але водночас закликаю вас – оголосіть політичний карантин у країні, не приймайте у момент такого болю, страждань ті рішення, які потребують всенародного обговорення, загальної суспільної дискусії».
Звісно, деякі церковники не проти просторікувати, що коронавірус – це кара за наші гріхи. І навіть вдаватимуться до якихось рекламно-символічних акцій. Але хотілося б, щоб віряни оцінювали діяльність церков не за словами, а за конкретними справами. І робили висновки.