Візит Зеленського до США. Чи можна було уникнути скандалу?
Нам доводиться постійно лобіювати свою візію перемоги
Я дивлюся, головне питання щодо візиту президента до США: чи міг він уникнути поїздки до Пенсільванії чи ні? Чи варто це робити, чи ні?
На мою думку, це не головна проблема.
Американська підтримка України не залежить від однієї особи на посаді президента США. Вона обумовлена базовим стратегічним інтересом США зберегтися як провідна світова держава, з чим згодні обидві партії. Просто у кожної різні погляди на методи досягнення цієї мети та на пріоритетність завдань на шляху досягнення цієї мети.
Їм дійсно важливо тримати нас на плаву, оскільки на кін поставлено їхню репутацію, сприйняття американської могутності, стабільність євроатлантичної системи безпеки. Не поразка України – це перемога США.
Однак таке розуміння перемоги нас не влаштовує, і ми хочемо, щоб їхній концепт перемоги був іншим. Тому нам доводиться постійно лобіювати свою візію перемоги, і переконувати американців та європейців у тому, що вона вигідніша і несе менше ризиків.
Але у мене таке враження, що ми вважаємо, що це очевидні для всіх речі. Що на Заході мають чудово розуміти, що саме наше розуміння перемоги краще, ніж те, що вони собі вигадували. Але це негаразд.
Ми маємо справу не з інформуванням, а з переконанням, інколи ж переконанням. Для цього потрібні титанічна дипломатична робота, комплексна тривала комунікація, важелі впливу та цілісність самої ідеї перемоги.
Те, що ми спостерігаємо зараз, на мій погляд – це невдала спроба переконати США у тому, що саме наше розуміння перемоги має бути єдиним і безальтернативним. Все інше – політтехнології, в які нас затягли, бо можуть, і тому що рівень внутрішньої політичної поляризації у Штатах дуже високий.
Але навіть якби президент не поїхав до Пенсільванії, це не гарантувало б, що нас не критикували б республіканці, і це точно не змінило б базових розбіжностей, які ми маємо з Вашингтоном щодо майбутньої війни з Росією та бачення кінця цієї війни.