Обидві сторони виснажені, але хто першим провалиться? Ситуація на фронті

Друзі, нарешті, був час повністю переглянути все, що побратими скидають з різних ділянок, а потім якось порівняти реальну інформацію з медійною. Ну, ви ж розумієте, що вона трохи відрізняється.

Не критично, у сучасному світі за нинішніх засобів комунікацій брехати про конкретику марно. Але деякі цікаві моменти просто впадають у вічі. І найнеймовірніше – це різниця тону в українських та російських каналах. Якби я поступово не звик – переплутав би хто за кого.

Зрозуміло, що ключовими напрямками, з яких люди чекають на новини, це Покровський і Курський. Хоча я зараз набагато більше нервів витрачаю на новини з Лиманського. Поганих новин звідти немає, але їх настільки не повинно бути, що я смикаюсь від будь-якого повідомлення.

Маленький Торецьк теж став поперек горла окупантам і навіть їхнє просування через Нью-Йорк на Невельське вже кілька разів раптом приносило великі проблеми. На Селидове, до речі, варто звернути увагу. І ми і вони розуміємо, що це моделювання у меншому масштабі штурмів Покровська.

Ну і з чого починав – про тональність новин. У нас прямо все сумно. І наші новини сумні, і цитати із західних ЗМІ. Ми відступаємо, ворог перевершує по снарядах, за кількістю резервів. Скоро візьме Покровськ і піде на Дніпро та Запоріжжя.

Загалом, «все пропало». Читаю російські канали. Покровська операція для них… теж провал! Просування дається дуже тяжко, страшні втрати, боєздатних резервів на заміну немає. ЗСУ домінують у повітрі, дронами вибивають залишки техніки та чи менш досвідчені підрозділи. Загальний тон – «ми всі помремо дорогою до Покровська».

До пропаганди чи інформаційних війн це вже давно жодного стосунку не має. Просто наші автори бачать набагато ширше та докладніше всі наші труднощі. І впадають у відчай – наскільки важко все. Але їхні «військори» бачать ситуацію зсередини вже у таборі окупантів. І теж шоковані тим, наскільки у них все погано. Які втрати, які проблеми з резервами та інше. Це правда.

Я писав про це ще кілька тижнів тому – об'єктивно і окупанти, і ми дуже вимотані. І кількість резервів не дозволяє принципово змінити картину. І якість викликає... справедливу критику. Так, ми не перемагаємо легко та швидко. Але я нагадаю – такого сценарію ніхто не розглядав. Ні Москва, ні Захід.

Навпаки, вони були впевнені у нескінченних своїх резервах та обмеженому терміні нашого опору. Ми їх здивували. І зараз справді дві армії у повній напрузі і здорово вимотані. Хто першим провалиться, той і програв. Я тому й прогнозую якусь заморозку, перемир'я чи просто затишшя у 2025 році.

До речі, наші боязкі сусіди зараз можуть повернути собі все колись окуповане Москвою. Придністров'я, Абхазію, Кенігсберг, Карелію, Курили. Кремль навіть не пікне. Нема чим огризатися, всі пішли в Україну на війну і... застрягли. Неробкий Китай теж може... у принципі, він і робить.

Та й будь-яка боротьба республік за незалежність має максимальні шанси на успіх. Що теж обіцяє у 2025 році можливі цікаві новини. Дотискатимемо. Розуміючи, що ми теж сильно виснажені, але у нас союзники ще не так широко відчинили двері складів.