Законопроект про українську мову, який посіє сварки в суспільстві

Ну що, друзі, ви поки почитайте цей допис, а я піду пожурюся, що я - звичайна слабка жінка, і мені нічого не вдається зробити з цією гоп-компанією. Скільки їм не казала я, скільки їм не казали ви, скільки їм не казали інші – хоч кілок на голові теши. Вони все одно зробили по-своєму. Вони все одно нам підклали свиню.

Вони називають мене агентом кремля. 7 червня я, Лариса Ніцой, «агент кремля», пішла на засідання комітету культури ВРУ подивитися на патріотів. Я пішла їх запитати, що ж ви творите, патріоти?

Вони написали ще один варіант Законопроекту про українську мову – і це добре, бо до Верховної Ради подано три подібних – і це значить, що не пройде жоден. Я агітувала за один спільний, переконувала депутатів, і громадськість разом сісти за стіл, взяла участь у брифінгу в Раді на цю тему. Пропонувала громадськості зустрітися з Фаріон і почути один одного. Громадськість була проти. То ж це добре, що сьогодні попри все є один спільний законопроект. Українці його дуже чекають.

Але скажіть мені, патріоти з громадськості та ВРУ, скажіть мені, «агенту кремля», як українцям захищати своє право на обслуговування, навчання та інші потреби в українській мові, якщо ви прописуєте в законі, який повинен захищати українців, статтю1, пункт2 «СТАТУС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ НЕ МОЖЕ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗАПЕРЕЧЕННЯ МОВНИХ ПРАВ І ПОТРЕБ ОСІБ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН.»

Це формулювання нормальною мовою означає ось що: «Українці, та хоч 20 разів називайте свою мову державною, це для нас, російської та інших меншин, нічого не значить, бо є мова МЕНШИНИ, яку не може посунути якась там державна».

Приходить українець в магазин і каже, що тепер по новому закону його повинні обслужити українською мовою. А українцю і відповідають: «Нє, українець, статус твоєї мови хоч і державний, але він не може заперечувати моїх потреб спілкуватися зараз з тобою мовою моєї меншини».

Приходить українець в ресторан, на пошту, в школу, будь-куди і каже, що тепер по новому закону він просить спілкуватися з ним державною мовою. А українцю і відповідають: «Нє, українець, гуляй вальсом, бо по новому закону статус твоєї мови хоч і державний, але він не може заперечувати моїх потреб спілкуватися зараз мовою моєї меншини».

Приходить українець в суд і каже: «Розсудіть по закону. В ст. 26 сказано, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. А касир мене обслуговує російською і каже, що я не маю права звужувати його і потребу в його мові, бо так прописано в ст1.п.2».

У свою чергу приходить меншина в суд і каже: «Розсудіть по закону. В ст 1.п 2 сказано, що державна мова не має звужувати моїх прав і моїх потреб, а українець вимагає обслужити його українською і посилається на ст 26».

Сяде суддя і вхопиться за голову.

Вирішить суддя на користь українця, скаже, керуйтеся ст. 26 – меншина звинуватить суддю в корупції і підкупі.

Вирішить суддя на користь меншини, скаже керуватися ст.1, п.2 – українці звинуватять суддю в тому самому, в корупції і підкупі.

І підуть українець з меншиною чубитися. Або ні, українець, як завжди, толерантно вступиться.

Я, Лариса Ніцой, «агент кремля», 7 червня на комітеті культури ВРУ в присутності свідків звернулася до авторів закону Подоляк Ірини та громадськості Шамайди, Оснача і Ко з проханням: «Вилучіть цей пункт, поки ви законопроект ще не оприлюднили, поки не принесли його у Верховну Раду. Поки не пізно – вилучіть від гріха подалі цей пункт».

Не вилучили. Залишили. Зареєстрували у Верховній раді з цим пунктом.

Я, «агент кремля», питаю в щирих патріотів: «Що робить цей пункт про приниження статусу української мови в Законі для українців про захист української мови?»

Ви, патріоти, поясніть мені, як цей пункт захищає українців, бо мені, агенту кремля, не зрозуміло?

Мені не зрозуміло ще одне. Ви, патріоти, написали цей пункт в попередньому законопроекті 5670. І за цей пункт ви отримали купу критики. Ви, патріоти, пишете новий законопроект 5670- д і ЗНОВУ протягуєте в нього цей пункт, за який вас найбільше критикували. Очевидно, він дуже важливий для вас, якщо ви в нього так вчепилися?

Вас, патріотів, просять прибрати цей пункт перед подачею у Верховну Раду, щоб його не було в тексті. Ви ж нахабно ігноруєте все, навіть не почервонівши, реєструєте новий законопроект і ЗАЛИШАЄТЕ в ньому цей пункт. Залишаєте навмисно.

Складається враження, що весь закон писали заради цього пункту, щоб гарними формулюваннями в інших статтях замаскувати пункт, який знову посіє непорозуміння в суспільстві, сварки, хто з двох правий: меншина чи українець.

Ви спеціально залишаєте проблему не вирішеною, відкритою, створюєте лазівку для міжнаціональної ворожнечі.

Нехай Україна знає своїх патріотів, мовних захисників, авторів пункту, який принижує українську мову: Подоляк Ірина, Шамайда Тарас, Оснач Сергій.

І комітет культури теж у спільниках. Пане Княжицький, на комітеті Ви надали мені слово. Ви чули аргументи, чому цей пункт треба вилучити. Нехай я Вам не авторитет. Мене підтримав Сергій Головатий, співавтор Конституції, член Венеційської комісії. Він теж сказав, що це неприпустиме формулювання. Чому пункт, який множить державний статус української мови на нуль, Ви особисто, пане Миколо, залишили в цьому тексті? Ви затверджували цей текст для реєстрації у ВРУ. Голосували і підписували. Ви несете відповідальність теж.

«Агент кремля», Лариса Ніцой, вас питає: «Як цей пункт захищає українців і що він робить у нашому законі про захист нашої мови?»