Карантин і масове безробіття дають нам шанс нарешті прибрати свою країну
Прибрати Україну – чим не назва плану дій для уряду в період кризи?
Величезні бюджети, спрямовані на соціальну сферу під час і після карантину, можна просто роздати у вигляді субсидій і надбавок до пенсій, а можна створити нові робочі місця. Наприклад, для генерального прибирання цілої країни.
500 000 нових робочих місць
Кілька днів тому прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про суттєве збільшення кількості безробітних у країні: «У нас сьогодні понад 320 тисяч офіційно зареєстрованих безробітних людей, за останні два тижні ця кількість зросла майже на 50 тисяч».
Ясна річ, ідеться лише про офіційну цифру, а вона в українських реаліях дуже далека від фактичної. Адже роботу втратили також десятки тисяч людей, що працювали без документів, у так званому «сірому секторі» економіки.
До цієї цифри слід додати також тих заробітчан, які повернулися в Україну і навряд чи найближчим часом знайдуть собі роботу закордоном.
Оскільки економічна криза – і світова, і українська – буде поглиблюватися й надалі, то кількість безробітних лише зростатиме.
Як у такій ситуації допомогти людям?
Вочевидь, можна скорочувати чи на певний час скасовувати податки, роздавати субсидії, призначати нові пільги, на різний лад збільшувати соціальні виплати, надбавки й доплати.
Усе це потрібно, але є й кращі способи витрачати бюджетні кошти – наприклад, створювати нові робочі місця.
Схоже, прем’єр-міністр Шмигаль прагне зробити ставку саме на це: «Уже у травні створимо 500 тисяч робочих місць, щоб Україна не опинилася на порозі ще глибшою економічної кризи. Ми розуміємо, як це робити і що для цього потрібно. Є план, він щодня оновляється і ми все нові й нові дані до цього плану включаємо».
«Чистий четвер» для країни
Глава уряду ще раніше уточнив, що ці робочі місця будуть створені для ремонту доріг, вимощування тротуарів, прибирання територій.
Автору цих рядків здається, що акцент варто робити саме на останньому. Адже якщо ставити перед собою завдання створити робочі місця рівномірно по всій країні, то ремонт основних доріг чи брукування тротуарів неактуальні у віддалених куточках країни. З тієї простої причини, що далеко не скрізь є дороги, не кажучи вже про тротуари.
Натомість сміття у нашій країні є повсюди. Сміття – наше національне багатство, один із символів сучасної України. Його можна побачити не тільки в мегаполісах, містах і селах, не лише в передмістях і вздовж доріг.
Сміттям заповнені наші ріки, встелена стежка на Говерлу, заповнені віддалені ліси і береги озер. У нашій країні можна сховатися від людей, але не від сміття.
Навіть дивно: економіка наша весь час занепадає, кількість населення зменшується, а от об’єм відходів навпаки – росте. Якби можна було експортувати сміття, то ми були б однією із найбагатших країн світу.
Карантин і масове безробіття дають нам шанс нарешті прибрати свою країну. Вивезти сміття із найвіддаленішого села і з центру столиці, зібрати його в парках і лісосмугах, вичистити берегову зону річок та озер.
Оголосити війну кожному пластиковому пакету, скляній пляшці чи недопалку, що стали найрозповсюдженішими «надрами» нашого часу, які можна відкопати під найближчим кущем.
Облаштувати сміттєві майданчики таким чином, щоб до них не гидко було підходити; створити не лише нові звалища, а й нові заводи для переробки відходів.
Прибрати Україну – чим не назва плану дій для уряду в період кризи?