Загравання з мовою
Це зовсім не збіг, що чергові мовні баталії в Україні розбурхуються саме на початку нової виборчої кампанії
Треба визнати, що питання мови в нашій країні завжди використовували і влада, і опозиція. Завдяки цьому вони збирали електоральні симпатії та кували своє політичне майбутнє. За останні десятиліття мова (і скандали довкола неї) стали потрібні саме політикам, а не народу. Хай скільки завгодно вони кричать, що це питання надумане й неактуальне, але потім самі ж – як правило, перед виборами – виходять на нову спіраль мовних протистоянь.
Але цього разу ситуація інша, адже вперше в історії України маємо монобільшість і президента, який контролює абсолютно всю владу в країні. Більше того, маємо президента, який переміг майже у всій країні, і однаково високі рейтинги зібрав як на Сході, так і на Заході. Відповідною є і його політика, і його партія, і його монобільшість – маневрування між гаслами «і вашим і нашим» і «дакакаяразніца».
У автора цих рядків немає жодних сумнівів у тому, що цього разу «мовну карту» запущено саме з ініціативи Володимира Зеленського. Про це свідчить і вражаюче суголосся голови партії «Слуга народу» Корнієнка та спікера Верхвної Ради Разумкова, які поспіхом вирішили розглядати законопроєкт Бужанського вже цими днями.
Це, втім, не означає, що вони прагнуть досягнути мети, йдеться радше про політичну гру, загравання з виборцями. Адже якщо вони проголосують за русифікаторські ініціативи Бужанського, то автоматично втратять рейтинг на Заході країни. А «Слузі народу» хочеться утримати симпатії у всіх регіонах, хоч у довшій перспективі це й нереально. Але напередодні місцевих виборів можна бодай погратися, кинути пахучу кістку виборцям Сходу, яким відстоювання російської мови може сподобатися.
Не можна теж виключати ситуації, коли вся ця дурнувата гра вийде з-під контролю Зеленського і його неефективних менеджерів: може трапитися, що раптово у Верховній Раді зберуться голоси (частина президентської фракція + ОПЗЖ + частина мажоритарників) й законопроєкт Бужанського ухвалять. Це буде великим фіаско і для чинної влади, і для України, адже це штовхне народ у новий виток протистоянь (і не конче мирних!).
Отож, влада буде намагатися розтягнути цей процес надовго, щоб заряду вистачило на місцеві вибори. Аби західні виборці не відчували себе ображеними й зрадженими, а поміж виборцями Сходу й Півдня панував стриманий оптимізм. Комусь із «світочів» на Банковій може здаватися, що такий шпагат стане корисним і успішним.
Але є одне але: хто прийде з мечем – від меча і загине. Вкидаючи в суспільство мовну тему як підставу для розбрату, Зеленський рубає гілку, на якій сам сидить. Бо мовна тема розділить не лише народ, а й саму фракцію «Слуга народу». Пришвидшить ті відцентрові процеси, які вже давно існують у цій партії, поглибить суперечності і в підсумку – разом з іншими чинниками – стане причиною розколу цієї штучної й нежиттєздатної більшості.
Поза сумнівом: мовні ігрища, які Зеленський і Ко прагнуть використати собі на користь, у фіналі цієї нікчемної й непотрібної для країни гри стануть пострілом у власну голову. Яке прикре політичне самогубство!