Януковичем керує страх
В Україні великими кроками наближається криза.
В Україні великими кроками наближається криза. Віктор Янукович поводиться як диктатор, який має в руках усі інструменти влади, аби придушити протести, які тривають вже протягом двох місяців. Періодично він дає накази штурмувати Майдан з надією, що люди розійдуться. Однак вони не розходяться і навпаки все більше впевнені у своїх намірах.
Опозиції було відомо, що в неділю влада готує провокації, аби розігнати Майдан. А тому вона хотіла обмежити пересування віче, територією майдану, однак їй цього не вдалося. Один з ініціаторів так званого Автомайдану закликав протестуючих переміститися під Верховну Раду і перебувати там. Кілька тисяч людей прислухалися до нього.
На це лише і очікував Беркут (спеціальні загони міліції) а також молодики, які змішалися з натовпом і першими атакували силовиків. Вони в свою чергу відповіли застосуванням сльозоточивого газу, шумових гранат, зброї з гумовими кулями і водометів. За сценарієм влади, демонстранти повинні були відступити, а силовики повинні були піти у наступ і захопити Майдан, виправдовуючи свої дії боротьбою з тероризмом протестуючих.
Однак не склалося, бо люди затримали Беркут. Проте, міністерство внутрішніх справ, лякає застосуванням вогнепальної зброї. І на підтвердження того, що жарти закінчилися, до Києва стягуються загони Беркуту і внутрішніх військ зі всієї України. Це кий Януковича.
Влада теж вирішила показати, де раки зимують. Янукович після спілкування з Віталієм Кличком в неділю погодився на розмову з опозицією. Але за своїм сценарієм. Спочатку повинна зібратися комісія, яка повинна напрацювати порядок денний розмов. «Для того, щоб заговорити суперника і затягнути час» - оцінили опозиціонери. І вони праві, бо як показали переговори Януковича з ЄС, той, хто повірить його слову, стає дурнем.
А тому опозиція сформулювала список вимог: повернення до Конституції 2004 року (менші повноваження президента), зміни у виборче законодавство і допуск опозиції до виборчих комісій, відставка уряду Миколи Азарова, відставка генерального прокурора і керівника парламенту, покарання міністра внутрішніх справ, відкликання законів, які обмежують громадянські права і амністія для учасників демонстрацій.
Це найнебезпечніший момент в новітній історії України. Соціологи стверджують, що суспільство нині радикалізувалося, як ніколи раніше. Збільшується кількість осіб, які готові на все, аби повалити режим Януковича і його соратників. Якщо не відбудеться переговорів – а навіть, якщо вони і відбудуться, але люди не побачать їх швидких результатів – вже ніхто не зможе контролювати ситуацію. І сьогодні придушений протест, вже завтра може перерости на сліпий бунт, який змете все і всіх на своєму шляху.
Чи готовий Янукович сьогодні йти на компроміс? Лише під впливом сили і усвідомлюючи те, що у іншому випадку він може втратити все. Адже ним керує страх – найгірший порадник в ситуації глибокої кризи, яку сьогодні переживає Україна. Страх перед втратою влади, майна, а також, перед можливістю виходу з в’язниці Юлії Тимошенко, політика, якого він насправді боїться.
Для опозиції щоразу зменшується поле маневру. Вона повинна брати до уваги постійне зростання радикалізму протестуючих і загострювати вимоги. Тим більше, що молодиків, які вступили в спротив з Беркутом, підтримала Юлія Тимошенко. Провідника, брак якого щораз більше відчуває Майдан, очікуючи від своїх лідерів рішучих дій. Адже в результаті двохмісячного стояння на Майдані – зазначають не лише радикали – замість поліпшення ситуації, отримали диктатуру.
Доля української демократії найбільше сьогодні залежить від позиції мешканців Києва. Від їхньої стриманості, самопожертви і здатності примусити керівників дослухатися до голосу суспільства і виходити з інтересів держави. Кияни протягом двох місяців підтримували мирний протест, терплячи незручності, пов’язані з вилучення центру міста з нормального життя чотирьохмільйонного конгломерату. Не відомо, як вони відреагують на вуличні бої та присутність в місті безпрецедентної кількості військових. Однак, якщо судити з їхньої позиції, яку вони займали до цього часу, їм не забракне волі для продовження протестів.
Переклад Оксани Тютюн