Нахабство контрреволюції спонукає до дій
Через 20 місяців Україна обиратиме новий парламент.
Уперше кажу офіційно - так, я буду змагатись за мандат у цій новій Верховній Раді. Мені болить нахабство контрреволюції.
Мені болить відсутність можливостей для українців реалізуватись у власній країні. Мені болить зажерливість наших одурілих магнатів. Проте - мене надихає відчайдушна самоорганізація нашого народу, як на теренах України, так і всього світу. Мене надихає щирий героїзм наших Захисників.
Мене надихає ще 100 різних українських речей і явищ - від КБ «Південне» до митника, який не взяв хабаря. Мене надихають як ті залізнобокі люди, які намагаються розвивати нашу країну, так і юні студенти, які малюють ночами «мурали», а вдень пишуть курсові з філософії Сократа. Я виріс у гармонійній родині, мені пощастило зі школою (2-3 лютого - всім привіт!), я провчився і пропрацював шість років у «західному» світі, але свідомо зробив свою кар'єру тут, в Україні.
Вірю і знаю - тим, кому не так «пощастило», але тим, хто працює - слід усіляко і повсякчас допомагати. Я бачив і знаю, як це працює, це не «милостиня», це допомога своїм людям, які раз-у-раз вибухають талантами...
Колись ми повернулися додому з-за океану заради Неї. Вона квітла, Вона сумувала, Вона розорювалася, Вона відроджувалася, і ми із Нею - і є чимало нас, хто здатен не тільки Її захистити, але й втілити цінності Революції Гідності. У власному Краю вільними і заможними можемо бути ми. І - весь світ буде нас поважати, правдиво.
Приєднуйтесь.