Україна без українців?
З 10 серпня один дуже провідний український канал, у власники якого сватають самого голову СБУ, вирішив до дня Незалежності зробити всім своїм глядачам гарний подарунок, а заодно повеселити і підбадьорити. В ефір видали цілих 14 роликів українського гімну, співаних представниками найбільших нацменшин. Вийшло, ну дуже цікаво. А якщо зважити, що меншини співають своїми мовами, то проект мав би стати безцінним. Де ж ви ще почуєте «Ще не вмерла Україна» циганською, російською чи грузинською? Оце екшен, оце ідея! Та на Шевченківську премію авторів тільки так треба висувати. Додумались хлопці ж до такого. Справжні патріоти. І медальку від Президента обов’язково, за вагомий внесок у розбудову української державності.
З 10 серпня один дуже провідний український канал, у власники якого сватають самого голову СБУ, вирішив до дня Незалежності зробити всім своїм глядачам гарний подарунок, а заодно повеселити і підбадьорити. В ефір піде цілих 14 роликів українського гімну, співаних представниками найбільших нацменшин. Вийшло, ну дуже цікаво. А якщо зважити, що меншини співають своїми мовами, то проект мав би стати безцінним. Де ж ви ще почуєте «Ще не вмерла Україна» циганською, російською чи грузинською? Оце екшен, оце ідея! Та на Шевченківську премію авторів тільки так треба висувати. Додумались хлопці ж до такого. Справжні патріоти. І медальку від Президента обов’язково, за вагомий внесок у розбудову української державності.
Молодці, одним словом.
Наразі світ побачили десять варіантів роликів, принаймні стільки їх розміщено на сайті каналу. Привіт від поляків, румунів, грузинів, євреїв, росіян, угорців, білорусів, вірмен та азербайджанців. Що буде далі – скоро побачимо. Та чи знайдеться у гімновій колекції місце ролику з українцями, чи про них знову забудуть? Так, випадково, в якості маленького, зовсім незначного і майже не помітного ляпу. Насправді нічого страшного, можуть і забути. Українці й самі як захочуть собі гімн заспівають.
Втім, вся ця історія з дещо гуморними гімновими роликами насправді досить цікава. Вона видає на гора цілий пласт питань, які у звичних реаліях навіть задавати якось незручно. Не хотілося б шукати подвійного дна у, можливо, й благородних бажаннях патріотів-гімнотворців, і, тим більше, витягувати на світ білий привид вселенського зговору, але в голову невтомно лізуть кадри з такого ще недавнього совєцького минулого, коли ми всі спільними зусиллями під чуйним керівництвом самі знаєте кого будували самі знаєте що. А зважаючи на наші теперішні політичні реалії і різкий крен державного курсу, картинки з совка мигають все частіше і частіше, відповідно, породжуючи й асоціації з царини будівництва чи то створення єдиного совєцького народу. Яким той народ був, думаю, всі гарно пам’ятають, і яка кому роль у братній сім’ї народів була відведена, думаю, теж не забули, і хто там грав ключову роль і був самим розумним також ще не вивітрилось?
Хворобливі фантазії? Не знаю. Тай чому хворобливі? Можливо, все саме так і повинно бути, тільки трошки під іншим соусом. Адже фантазії, як це не дивно, також мають здатність матеріалізуватися. Особливо, коли з ними трошечки попрацювати. Нині фантазія – а завтра реальність…
За твердженням всезнаючих братніх російських дослідників, а також деяких не братніх малоросійських, серед яких є навіть наші народні депутати, українці насправді абсолютно штучний проект, вигаданий і профінансований ще австро-угорцями і їх покійним найяснішим цісарем Францом Йосифом. Якщо це дійсно правда, а не маячня, і такого народу справді не було і немає, то треба зробити все можливе, щоб заблудлих овець-українців повернути у лоно єдиного народу, тобто російського, і тільки тоді вони заживуть щасливо, і всі коло них нарешті зітхнуть з полегшою.
Бо що ж це виходить: кляті австро-угорці наварили кашу, аби досолити російським імператорам, а ми до сих пір не можемо дати собі з цим раду? Ноги всіх наших проблем, виявляється, ростуть з розбрату і роз’єднаності, а тому засукаймо рукави і єднаймося, будь воно не ладне… В який спосіб? Зараз все вам розкажу. Спосіб дуже простий. Випробуваний вже не один раз і не на одному народові. Тут головне не конфліктувати і зі всім погоджуватись. Тобто, майже зі всім. А поміж тим своє робить…
Звичайна підміна понять і більш нічого. Влаштувати її просто. Особливо в час розквіту інформаційних технологій, і особливо за сприяння чи мовчазної згоди деяких відповідальних осіб. Наприклад, козаки. Ну, хто, здавалось би, міг сумніватись, що вони були українцями і боролись за українські інтереси? Виявляється, можна. Варто лишень справу довести до абсурду, намалювати козаків ледарями і пожирачами галушок, зняти кілька фільмів, де вони вмирають за царя і отєчєство, і паралельно створювати кілька козацтв на зразок чорносотенців, які ширитимуть ідею православ’я, виведену в секретних лабораторіях Третього Риму. Хочете любити козаків – любіть на здоров’я. Таких, які є. Бо ніхто не доведе, що вони не вмирали за отєчєство і говорили українською. Може, і говорили, а, може, і ні. А нині говоритимуть російською, їм так простіше. Бо деза вже пішла. А спростовувати її ніхто не буде. А якщо буде – хай спростовує… Бог в помощь! Все одно книжки читати важче, як дивитися «Тараса Бульбу» Борткопродакшен.
А хто доведе, що «Київ – мать городов руських», а не російських? Кілька букв, і суть зовсім інша. А про те, що Росія – це творчість Петра І, вже давно ніхто не згадує. Русь, Росія, русини – яка різниця. До речі, про русинів. Думаєте, це народ такий окремий? Ага. Думайте далі. Колись русинами називалися всі жителі України, і ви впевнені, що вони мали щось спільного з росіянами. Як би не так. Їх назва походила ще з часів княжої Русі. Бо тоді вся Україна називалася Руссю. І з Росією вона мала так само багато спільного, як кінь з коровою. А Росія тоді називалася Московщина. Але була політична доцільність, і Петро поміняв Московщину на Росію. Так мовити, легалізував свій бізнес за чужий рахунок. Тепер сам чорт голову зломить, де Русь, де Росія, де москвини, де українці, де хохли, і хто будує українську незалежну державу…
Хочете далі? Будь ласка. Є в українців тризуб, люблять вони з ним носитися. Хочуть собі його мати гербом, ну і хай мають. Але якщо раніше за його носіння чи малювання можна було кулю в лоб отримати або в Сибір на 25 років загриміти, то тепер є інший і набагато простіший спосіб відбити українцям бажання таскатися всюди зі своїм тризубом. Варто лише одягти його всім міліціонерам на кашкети і дозволяти їм час від часу гамселити черевиками українців по нирках, не знімаючи при цьому шапку з тризубом з голови. Думаєте, не подіє? Ще й як. Колись свастика також була тільки знаком сонечка, а коли нею зайнявся фюрер, то вона дуже легко перетворилася в символ людиноненависницького німецького нацизму, і відмиватися їй від нього доведеться ще дуже довго. Те саме з прапором. Зовсім не важливо, чий це символ і що він означає, а важливо, хто і що під ним буде робити? Вловлюєте хід думок? Молодці. Ну, про гімн ви й самі мабуть здогадалися. Це, до речі, для нашого з вами блага. Аби вирішити найбільшу проблему цієї милої землі, на якій ми всі з вами живемо. Знаєте яку?
Насправді в Україні є лише одна проблема - українці. Все решта цілком терпиме. І тупе з низу до верху керівництво, і продажні судді, і корупція, і небоєздатна армія, і погані дороги, і ще гірша міліція, і дорогий газ, і навіть Чорнобильська зона є нічим в порівнянні з народом, від якого пішла назва цієї землі.
Він просто жахливий. Сам не живе і не дає жити іншим. Є носієм вічних проблем, клопотів і незручностей. Те йому не так, се йому не туди. Тільки якісь незрозумілі претензії, вимоги і доколупування. Ну що за люди ці українці? Покарав же ж Бог. Заселив таку гарну землю такими нікчемними істотами. Просто жахіття якесь… Мов жуки колорадські. Ніяка отрута їх не бере. Вже й душили, і топтали, і труїли чим тільки можна, а вони живуть, плодяться і псують кисень оточуючим… Що ще треба таке зробити, аби вони нарешті втихли і заспокоїлись? Знали своє місце, нікому не заважали, чемно садили свою картопельку, сапали бурячки, розводили бджіл, пили самогонку і дякували, що їх тут ще хтось терпить… Чи, може, це з розділу фантастики? Але ж мусить, курва мать, бути якийсь спосіб аби їх усмирити? Мусить…
Трохи фантазії, трохи наполегливості, трохи креативу і …
Вас тут не стояло, дорогі українці, а якщо й стояло, то ви зовсім не ті українці, що були українцями, і ваша мова зовсім не та, яка має бути насправді, і ця земля зовсім не ваша, і ваша історія вщент написана Францом Йосифом, а ваші герої зовсім не герої, а чорті шо. Звідки ви взялися – невідомо, що ви хочете також в голову не лізе, всі ваші претензії безпідставні, ваші бажання викликані заздрістю. Голоду не було і вас також. Вас надурили. Вам вся ця маячня приснилась: в Україні споконвіку жили всі, хто хотів, окрім вас, а вас тут і близько не було. Вас оживили з коміксів, зробили в триде форматі, випадково випустили на волю і тепер ви качаєте свої права. Ви штучні, ви прикре непорозуміння і випадковість. Так що заспокойтесь і сапайте бурячки. А Україну ми і без вас гарно розбудуємо, всі вкупі, всі разом, всі вмєстє… Бо Україна – не для українців, а для всіх, всіх, всіх. А українці в прольоті. Раніше треба було думати…
А що до гімну. Це такий мудрий тактичний хід. Бо насправді ніхто його ніколи тут не буде співати ні білоруською, ні єврейською, ні грузинською. Ви ж знаєте, який у нас «язик» міжнаціонального «общєнія»? Знаєте. Тому балалайку в руки і гайда на репетицію. «Ще не вмерла Україна» будемо розучувать. І строїть заодно безликий совєцький народ під кодовою назвою «народ України». Авось получиться…