Наступ окупантів на Куп'янському напрямку. Огляд з фронту
Росіяни хочуть реалізувати задум-план оперативно-тактичної наступальної операції на Куп'янському напрямку
Лиманський напрямок ми нещодавно розглядали, тому сьогодні Куп'янський напрямок, а саме – смуга дії правого флангу угрупування військ (УВ) противника «Захід».
На завершення – деякі висновки, щодо оцінки загального розвитку ситуації як на Куп'янському, так й Лиманському напрямках. На даний момент, очевидно, командування УВ «Захід» противника на Куп'янському напрямку реалізує задум-план якоїсь оперативно-тактичної наступальної операції. Її головною метою, скоріш за все, є вихід військ противника на бар'єрний рубіж по річці Оскіл на максимально можливій по фронту ділянці.
Ймовірно, напрямком головного удару у цій операції, який явно наносить 1-а танкова армія (ТА) противника, його командування обрало загальну дирекцію Крохмальне – Глушківка. Окрім цього, ймовірно, у разі сприятливого для противника розвитку ситуації, його командування прийме рішення, щодо подальших дій стосовно самого міста Куп'янськ та цілком ймовірно – у бік села Борова.
1. Спочатку про склад сил й засобів противника, які власне й діють на Куп'янському напрямку:
- 1-а танкова армія (ТА), діє на Куп'янському напрямку всіма своїми трьома дивізіями – 2-ю «таманською» мотострілецькою дивізією (мсд), 4-ю «кантемирівською» танковою дивізією (тд), 47-ю тд, а також 27-ю окремою мотострілецькою бригадою (омсбр) + звісно, різнорідний комплект військ (сил) частин й підрозділів прямого армійського підпорядкування (у сенсі, штабу армії).
- Частина сил 6-ї загальновійськовою армії (ЗВА) зі складу «Ленінградського воєнного округу» (ЛВО). Діє на цьому напрямку вона силами 69-ї мсд (десь до половини дивізії, точніше – до двох мотострілецьких полків\мсп) й пара мотострілецьких батальйонів (мсб) 25-ї омсбр. Є ще якісь загони типу БАРС (№9), штибу «ленінградських добровольців», обсягом до батальйону, але ймовірніше – до 2-х рот неповного складу.
- Також, тут оперує й частина сил 11-го армійського корпусу (АК) зі складу берегових військ Балтійського флоту. А саме – 2 мотострілецьких полки (мсп) + 1 мсб. Причому, полки, очевидно територіальних військ, або так званого «мобрезерву», бо основні сили (штатні полки його 18-ї мсд) + 7-й окремий мсп 11-го АК, зараз розгорнуті на Харківському напрямку та частково у Курській області РФ.
- Ну й зустрічаються тут також формування «окружного підпорядкування», маються на увазі різнородні з'єднання, частини та підрозділи, які діють на цьому напрямку у вигляді «зведених тактичних груп» + до 3-х мотострілецьких батальйонів (мсб) зі складу 20-ї ЗВА, які оперують у суміжній зі смугою 1-ї ТА зоні.
Щодо оцінки їх бойового та чисельного складу (так званого, БЧС), то у різних джерелах вони достатньо різняться. Одні враховують втрати противника на цьому напрямку, протягом останнього часу, інші дають дані лише станом на якусь дату. Особисто я схильний до таких цифр:
- Особового складу (о\с) – приблизно до 34-34,5 тисячі «тушок», це з урахуванням поповнення, яке заїхало протягом крайніх двох тижнів, але без чисельності оперативного резерву.
- Танків – до 430-и одиниць, що для цієї орави, до складу якої входить як мінімум дві танкових дивізії (на рахуючи танкових полків та батальйонів зі складу мотострілецьких частин та з'єднань) є явно не кращим показником.
- Бойових броньованих машин (ББМ), всіх типів та зразків, включно із бронеавтомобілями та тягачами типу МТ-ЛБ – приблизно 710-715 одиниць. Також, не особливо багато.
- Артилерійських систем (АС), починаючи з калібру у 100-мм та із додаванням 120-мм мінометів – до 475-480 «стволів».
- Реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – біля 160-и одиниць.
Всього, кількість реактивної та ствольної арти разом на окремо взятому Куп'янському напрямку, також – не так щоб велика, особливо у порівнянні із показниками інших напрямків, де противник також активно наступає. Наприклад, на Покровському напрямку він має більше як 1000 одиниць.
- Особливістю саме Куп'янського напрямку є незвично значна кількість пускових установок (ПУ) оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК), які працюють в інтересах військ правого флангу УВ противника «Захід». Кількість цих ПУ у складі відповідних «зведених тактичних груп» російських РВ оцінюється у 12-14 одиниць ПУ, але я все ж-таки схильний до цифри – 8-10 одиниць.
- Ну й авіаційний компонент – у середньому, протягом доби противник залучає до дій в інтересах цього угрупування приблизно до 8-10 »бортів» зі складу своєї армійської (АА) та оперативно-тактичної авіації. Зазвичай, з них обов'язково – до 1-2-х пар фронтових бомбардувальників типу Су-34М\НВО, які наносять удари фугасними авіаційними бомбами (ФАБ-ми) із так званим «універсальним модулем планування та корекції» (УМПК), або як їх називають зазвичай – КАБ-ми.
2. Тепер, про поточну ситуацію й певні проміжні висновки.
Протягом 2-х крайніх тижнів, противнику на Куп'янському напрямку, очевидно, вдалося досягнути у тактичній зоні достатньо відчутних успішних результатів. Хоча, звісно, не все йому там вдається так, як йому хочеться (чи краще сказати, як він собі напланував), зокрема:
- У напрямку Синьківка – Петропавлівка, противнику (очевидно, силами кількох мотострілецьких батальйонів 25-ї омсбр) вдалося обійти Синьківку із заходу та просунутись до річки Гнилиця, вздовж залізниці, вже за узліссям лісового масиву. Очевидно, на цьому напрямку, противник спробує протягом якогось найближчого часу «занести» свій фланг східніше й перерізати пару просілкових доріг, які ведуть у Синьківку з півдня, а також вийти до Осколу, навпроти села Голубівка, яка знаходиться на правому його березі.
Мета цілком зрозуміла та «прочитана» – комбінованими атакуючими\штурмовими діями, як із заходу (південного заходу), так й з боку Вільшани, звідки діють підрозділи не тільки 25-ї омсбр, а й зі складу 11-го АК, вибити наші передові підрозділи, які обороняються у районі села Синьківка й примусити їх відступити у бік Петропавлівки.
- У напрямку Іванівка – Степова Новоселівка та Кислівка – Степова Новоселівка, противнику нічого суттєвого поки добитися не вдалося, не дивлячись на численні атаки та штурми, протягом періоду, який ми оглядаємо. Ймовірно через те, що командування 1-ї ТА змістило напрямок застосування своїх основних зусиль трохи південніше на напрямки Табаївка – Глушківка та Піщане (нижн.) – Кругляківка.
Однак, скоріш за все, діючі по цьому напрямку сили та засоби противника (це 47-а танкова дивізія, її 272-й мсп та 153-й тп), а також протягом якогось найближчого часу відновлять активні наступальні дії, причому одночасно із силами та засобами 6-ї ЗВА та 11-го АК, які діють по напрямках Вільшана – Петропавлівка та Першотравневе – Петропавлівка. Це буде залежати від того, чи вдасться 25-й омсбр противника прорватися ще глибше за село Синьківка й від результатів дій з'єднань 1-ї ТА південніше, у напрямку Піщане (нижн.) – Глушківка та у бік Новоосинове.
Явно, 47-а тд, 25-а омсбр та оперуючі на цій ділянці інші сили 6-ї ЗВА й 11-го АК мають за головну мету (найближче завдання) вийти на рубіж Петропавлівка – Новоосинове, із захопленням Степової Новоселівки, Піщане (верхн.), Петропавлівки та Новоосинового. З можливістю подальшого просування до Курилівки та Ківшарівки (по можливості).
Загалом, поки у смугах дій цих тактичних груп УВ «Захід» противнику вдалося досягнути достатньо обмежених тактичних успіхів, Однак, безумовно, із виходом його передових підрозділів до річки Оскіл у районі села Кругляківка (у районі розбитої переправи у Синьковому), варто найближчим часом очікувати різкої активізації цих сил й засобів противника по вищеназваним напрямкам.
Адже, очевидно, командування противника докладе максимум зусиль, аби мінімізувати розміри та обсяг «відрізаної» (північної) частини нашого плацдарму на річці Оскіл й створити для себе найзручніші умови для захоплення Куп'янська – Вузлового й ліквідації цієї частини нашого плацдарму.
- Ну й звісно, головним результатом противника на Куп'янському напрямку, явно, варто вважати його вдалий тактичний прорив у напрямку, спочатку Табаївка – Піщане (нижн.) й далі Піщане (ніжн.) - Кругляківка та практично вихід до берега річки Оскіл у районі цього селища силами 2-ї мсд (1-й та 15-й мсп, 1-й тп), підсиленої окремими підрозділами 4-ї тд (зі складу її 423-го мсп), а також 47-ї тд (352-й мсп), які діють у напрямку Табаївка – Новоосинове, Табаївка – Піщане (верхн.), намагаючись забезпечити тактичні фланги цього прориву.
Противник тут, на відміну від ділянок цього напрямку, розташованих північніше, активно застосовує атакуючі\штурмові підрозділи та групи у досить щільних бойових порядках, із достатньо значною кількістю бронетехніки. Не рідкість, коли на цих ділянках він атакує із застосуванням 10-12 одиниць бронетехніки, фіксувався випадок, коли її нараховувалось до 20-22-х одиниць.
По суті, на цьому напрямку українські війська мають справу з такою собі методою противника, під умовною назвою «таран», коли противник за рахунок ущільнення бойових порядків своїх передових підрозділів й створення «розчавлювальної» переваги у силах та засобах, у тому числі, шляхом концентрації бойової техніки та особового складу, намагається проламати «у лоб» передові позиції українських військ. Й бува, досягає певних результатів у цій справі.
- Окрім цього, очевидно, варто згадати й смугу дії 4-ї тд противника, де йому вдалося форсувавши річку Чорний Жеребець у районі Андріївки, просунутись у напрямку Джерельне – Вишневе. Тобто, у бік села Борова. Підрозділи 12-го танкового полку та 423-го мотострілецького полку цієї дивізії, які діють по цьому напрямку, очевидно, найближчим часом спробують просунутись у бік Першотравневе та Зелений Гай, розвиваючи свій успіх.
Штурмові підрозділи цієї дивізії, також активно атакують передові позиції українських військ у районі Стельмахівки, у напрямку на Лозову, явно намагаючись зайти на тили наших підрозділів, які обороняються південно-західніше села Берестове.
3. Отже, що все це означає в оперативно-тактичному сенсі?
На даний момент прослідковується цілком очевидний зміст задуму командування противника, який умовно можливо розділити на 2 основних етапи: етап прориву й етап стискання.
Сенс першого, явно, полягає у швидкому та «руйнівному» прориві дивізій 1-ї танкової армії (ТА) противника до річки Оскіл на максимально можливій по фронту ділянці. Й таким чином, відрізання північної, меншої частини нашого плацдарму на цій річці, від основної, південної частини. При цьому 47-а тд 1-ї ТА й сили й засоби зі складу 6-ї ЗВА та 11-го АК грають допоміжну «партію», попередньо намагаючись одночасно із проривом 2-ї мсд та 4-ї тд поступово витісняти наші війська у північній частині плацдарму максимально західніше.
А сенс другого, очевидно, полягає у подальшому одночасному стисканні з кількох напрямків та ліквідації цієї «відрізаної» північної частини нашого плацдарму. Цей етап повинен закінчитись взяттям противником Куп'янського – Вузлового й лівобережної частини самого Куп'янська. При цьому, роль «першої скрипки» повинна перейти до 47-ї тд, сил та засобів зі складу 6-ї ЗВА та 11-го АК, при активному сприянні цьому процесу 2-ї мсд 1-ї ТА з півдня. Це якщо коротко, й власне про Куп'янський напрямок.
Але, якщо подивитись ще ширше, на всю смугу дії УВ «Захід», включно із Лиманським напрямком, де противник проводить дуже схожі дії із нашим плацдармом на річці Чорний Жеребець, у районі села Макіївка та села Невське, то стає зрозумілим й загальний план командування цього угрупування противника.
А саме – те, про що я писав ще навесні, коли розмірковував про включення гіпотетичної наступальної операції противника стосовно Краматорсько-Слов'янської агломерації до можливого плану противника на всю літньо-осінню кампанію 2024-го року. Створення північного фасу Сіверського виступу північніше річки Сіверський Донець.
По суті, у цьому відношенні, якщо, навіть, якась частина українських військ утримається між Лиманом, Ямполем та річки Чорний Жеребець, північніше Сіверського Донця, для противника це не буде мати особливого значення, якщо він займе достатньо широку по фронту ділянку по лівому березі річки Оскіл між Куп'янськом та Боровою.
Адже, для того, аби потім розпочати наступальну операцію у бік Слов'янська та Краматорська з півночі, противнику, навіть, не потрібно буде форсувати Оскіл, а лише організувати наступ строго з півночі на південь, вздовж його лівого берега, «стартувавши» від Борової. Тим більше, що у такому разі, його правий фланг буде прикритий самим Осколом.
Тому, якщо задатися питанням, навіщо вони так вперто пробиваються до Осколу, несучи цілком співставні із Покровським напрямком втрати, саме зараз, відповідь на нього стає очевидною – на Осколі зараз вирішується майбутній характер дій противника у районі стику Харківської, Донецької та Луганської областей.