РФ втрачає контроль над ситуацією: що відбувається на фронті

Росія не змогла зупинити наступ ЗСУ на Новоолександрівському напрямку
фото: zsu.gov.ua

ЗСУ тиснуть, росіяни переходять в оборону

Огляд. Новоолександрівський напрямок.

Противник (російські війська) у смузі своєї 36-ї загальновійськової армії (ЗВА) угрупування військ (УВ) «Восток» продовжує стабілізаційні дії (здійснення мобільної/активної оборони) з метою запобігти подальшому просуванні передових частин і підрозділів Збройних сил України (ЗСУ) на низці ділянок і напрямків тактичної зони, у бік дороги Гуляйполе – Велика Новосілка.

Однак, станом на 24.07.2026 це завдання воно й досі не змогло повністю вирішити. Очевидно, після паузи, спричиненої необхідністю закріпитися на раніше досягнутих позиціях і рубежах, ЗСУ відновили свої наступальні дії, внаслідок чого їм вдалося досягти певних тактичних результатів.

Також спроби противника відновити положення своїх передових частин і підрозділів у міжріччі річок Янчур і Вовча, яке існувало до початку наступу ЗСУ на цьому напрямку близько двох місяців тому, виявилися безуспішними.

• 1 •

Склад сил і засобів противника:

36-та ЗВА – ймовірно, діє на Новоолександрівському напрямку основними силами

  • 37-ма окрема мотострілецька бригада (омсбр).
  • 5-та окрема танкова бригада (отбр).
  • 30-та окрема артилерійська бригада (оабр).

Додаткові сили та засоби підсилення

  • 120-та дивізія морської піхоти (дмп), колишня 336-та окрема бригада морської піхоти (обрмп) Балтійського флоту (БФ), все ще перебуває в стадії формування – очевидно, що лише частина її сил діє в смузі 36-ї ЗВA, так само, як й у смузі 29-ї ЗВA.
  • 69-та окрема бригада прикриття (обрп) з 35-ї ЗВА УВ «Восток» – її підрозділи також були зафіксовані в смузі 36-ї ЗВА.
  • 34-та омсбр з 49-ї ОА – можлива наявність окремих підрозділів.
  • 38-ма омсбр з 35-ї ЗВА – присутність її окремих підрозділів також можлива, хоча її основні сили, очевидно, діють у смузі 5-ї ЗВА УВ «Восток», яка намагається просуватися у напрямку Гуляйполе – Оріхів.

Крім того, у смузі 36-ї ЗВА, ймовірно, діє низка формувань рівня «окремий мотострілецький/стрілецький полк» (омсп/осп) та «окремий мотострілецький\стрілецький батальйон» (омсб/осб) зі складу «територіальних військ» (ТрВ) збройних сил РФ та їхнього мобілізаційного резерву (МР). Ймовірно, таких формувань тут може бути до 2-3.

• 2 •

Поточна ситуація на Новоолександрівському напрямку характеризується досить запеклими зустрічними боями в тактичній зоні, що зумовлено взаємним бажанням сторін суттєво покращити тактичне положення своїх передових частин і підрозділів.

ЗСУ, очевидно, прагнуть просунутися на південний схід між річками Янчур і Ворона, а також вздовж обох їхніх берегів, щоб дістатися дороги Гуляйполе – Велика Новосілка (досить «чутлива» для російського командування рокада в смугах 36-ї та 5-ї ЗВА) в кількох важливих тактичних точках – районі Павлівка – Нововасилівське – Новомиколаївка – Успенівка (місце перетину вищезазначеної дороги з річкою Янчур), район сіл Темирівка та Новоіванівка. А також, за сприятливих умов, вийти у район на північний захід від Великої Новосілки (приблизно, Шевченко – Бурлацьке – Привільне – Вільне Поле).

У свою чергу, російське командування прагне запобігти подальшому просуванню українських підрозділів у вищезазначених напрямках, ліквідуючи вже існуючі їх тактичні вклинення, а також досягти, шляхом активних контратак, у загальному напрямку Новоіванівка – Вербове, порушення взаємодії між тактичними групами ЗСУ, що просуваються між річками Янчур і Ворона, і відтіснити передові українські підрозділи з рубежу Новомиколаївка – Новогригорівка на північ і північний захід.

Крім того, очевидно, що противник намагається забезпечити створення відповідних умов для гарантованого утримання ним своїх позицій по рубежах Темирівка – Зелене поле, а також на рубежі Павлівка – Новоіванівка.

На практиці це виглядало так:

  • ЗСУ, очевидно, змогли просунутися з рубежу Березове – Тернове в напрямку Запорізького, розпочавши бої за його звільнення. Фактично, це значно ускладнило противнику проведення ним контратак у напрямку Запорізьке – Калинівське. Однак, ймовірно, що окремі малі піхотні групи противника все ще присутні на північ від Новомиколаївки та на південь від Калинівського.
  • Також тривають запеклі бої вздовж рубежу Новомиколаївка – Новогригорівка. Російські передові підрозділи намагаються утримати Новогригорівку у будь-який спосіб (це ключовий тактичний пункт перед, фактично, дорогою Гуляйполе – Велика Новосілка), регулярно намагаючись просунути свої малі піхотні (штурмові) групи в напрямку Вербового та Калинівського.

Поки що ситуація на цій ділянці досить нестабільна – ймовірно, противник таки зумів утримати принаймні північну частину Новогригорівки і навіть здійснити «інфільтрацію» своїх окремих піхотних груп на північ від неї. Однак ЗСУ, ймовірно, досягли такого ж результату, але на захід і південний захід від цього села, що, у свою чергу, ускладнює подальші контратаки російських військ у напрямку Вербового й робить їх, скажімо так, дуже проблематичними.

У напрямках Привільне – Красногірське та Солодке – Рибне протягом звітного періоду російські війська неодноразово намагалися контратакувати, намагаючись зупинити просування передових підрозділів ЗСУ вздовж річки Янчур, у напрямку Успенівки.

Але, схоже, успіху їм в цьому досягнути не вдалося – українські підрозділи, ймовірно, змогли заблокувати кілька малих піхотних груп противника в районі Рибного і були достатньо близько, аби звільнити його і просунутися далі в напрямку Успенівки. А в районі Красногірського російські підрозділи загалом не змогли просунутися на північ.

Слід також зазначити, що на правому фланзі російської 36-ї ЗВА (на її стику зі смугою 29-ї ЗВА), очевидно, підрозділи 120-ї дмп та 69-ї обрп, що діють там, так й не змогли зупинити просування передових українських підрозділів, які вже вийшли на рубіж Новогеоргіївка – Запорізьке.

У контексті того, що в смузі сусідньої російської 29-ї ЗВА ЗСУ вже спромоглися просунутися на південь від Маліївки, тактична ситуація для противника на цій ділянці може стати ще більш складнішою – він може не утримати Комишуваху, якщо ЗСУ почнуть одночасні атаки в її напрямку як з боку Маліївки, так і з боку Новогеоргіївки.

Таким чином, можна стверджувати, що в смузі своєї 36-ї ЗВА російське командування досі не змогло повністю зупинити просування передових українських підрозділів зразу на низці тактичних ділянок і напрямків, не кажучи вже про ліквідацію їх тактичних вклинень, яких вони раніше досягли. Тож, ЗСУ, хоч і повільно, але продовжують просуватись на цьому напрямку.

• 3 •

Щодо подальших перспектив розвитку ситуації на всьому Новоолександрівському напрямку, то вона, очевидно, безпосередньо пов'язана з подіями, які відбуваються в смугах російських 29-ї та 5-ї ЗВА.

Якщо в смузі російської 29-ї ЗВА ЗСУ також проводять наступальні дії на низці ділянок і напрямків і де також досягли досить суттєвих тактичних результатів, то в смузі своєї 5-ї ЗВА, ймовірно, російське командування все ще сподівається відновити більш-менш високий темп свого наступу і все ж досягти Оріхівського району оборони ЗСУ зі сходу та північного сходу. Однак, на даний момент, у нього це не дуже добре виходить.

Як на мене, у разі подальшого просування ЗСУ в смузі російської 36-ї ЗВА (і водночас у смузі 29-ї ЗВА), усі ці «незначні» тактичні успіхи ЗСУ цілком можуть набути оперативного значення. Більше того, у цьому випадку командування російського УВ «Восток» так чи інакше буде змушене розгорнути принаймні частину військ (сил) своєї 5-ї ЗВА не на захід, у напрямку Оріхова, а на північ і північний схід.

Особливо, якщо ЗСУ все ж зможуть прорватися до району Успенівки і дістатися району на північний захід від Великої Новосілки. Поки що такий «сценарій» виглядає не дуже реалістичним. Адже, ЗСУ явно ведуть наступ у смугах російських 36-ї та 29-ї ЗВА дуже обмеженими за своїм складом (БЧС) силами та засобами, відповідно, з цілями, обмеженими виключно тактичною зоною.

Більше того, російське командування, очевидно, знає і розуміє це, тому, фактично, не відчуває особливих «занепокоєнь» з цього приводу. Ймовірно, воно оцінює план (наміри) українського командування саме як виключне бажання змусити його перевести свою 5-ту ЗВА з режиму «наступ» в режим «оборона». Не більше того...

Але, я думаю, наступний місяць чітко покаже, чи було російське командування правим у такій своїй оцінці українського плану, чи ні...