Росія готує нові штурмові дивізії. На що розраховує Кремль

Огляд. Згідно з планами російського Генштабу, у поточному 2026 році процес формування та розгортання нових частин і з’єднань у складі Збройних сил Російської Федерації мав продовжуватись.

Однак об'єктивні реалії російсько-української війни, як і очікувалося, внесли дуже суттєві коригування до цих досить амбітних планів російського військового командування стратегічного рівня. Як за темпами цього формування, так і за його змістом.

Для тих, хто забув, нагадаю, що згідно з цими планами, у період 2026–2030 років російське військове командування планувало сформувати і відповідно розгорнути до 13 нових з’єднань у складі своїх армій і угрупувань військ (УВ). А саме – дев'ять мотострілецьких дивізій (мсд), дві артилерійські дивізії (ад), одну десантно-штурмову дивізію (дшд) і одну дивізію берегової оборони (дбо). Більше детально про це – дивіться мій огляд від 7 січня 2026 року.

У контексті планів російського військового командування на літньо-осінню кампанію цього року цілком логічно було припустити, що основна частина заходів з формування нових з’єднань у складі російської «стратегической объединённой группировки войкс вс рф на юго-западном твд» (офіційна назва угрупування російських військ, що веде бойові дії на території України) припаде саме на 2026 рік.

Однак станом на початок вересня 2026 року, протягом 10 місяців поточного року, була сформована та розгорнута в складі цього угрупування військ, лише одна мотострілецька дивізія. А саме – 84-та мсд у складі 3-ї загальновійськової армії (ЗВА) УВ «Юг», яка, в свою чергу, майже повним своїм складом бере участь у поточній Слов'янсько-Краматорській оперативно-стратегічній наступальній операції російських військ.

І все ж поява «нової» 84-ї мсд, як на мене, явно не стала випадковою і була зумовлена цілою низкою факторів. Більше того, цілий ряд особливостей і деталей формування цього конкретного з’єднання майже прямо свідчать про наявність достатньо змістовних планів (і, відповідно, намірів) російського військового командування щодо продовження формування та розгортання нових частин і з’єднань.

Ось про це ми сьогодні й поговоримо...

Для цього ми більш детально розглянемо саму «новостворену» 84-ту мотострілецьку дивізію та низку нюансів, пов'язаних із процесом її формування.

• 1 •

Отже, повна назва цього з’єднання – «84-я гвардейская мотострелковая ордена Суворова дивизия имени святого Георгия Победоносца».

Офіційна дата її створення є досить спірним питанням, але слід пам'ятати, що ця дивізія не була створена «з нуля», а формувалася шляхом реорганізації вже існуючої на той момент 4-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 3-ї ЗВА.

Перші публічні фіксації нового статусу цього з’єднання на фронті датуються серединою-кінцем вересня – початком жовтня 2026 року. Однак, перші організаційні заходи зі створення цього з’єднання, ймовірно, все ж-таки, датуються кінцем минулого літа.

Так, ви не помиляєтеся, це одна з «Луганських» бригад колишнього 2-го «армійського корпусу народної міліції лнр» (нині 3-ї ЗВА). Саме вона стала «базою», або, якщо хочете, «основою» нової дивізії.

Сама 4-та омсбр була створена у жовтні 2014 року з розрізнених сепаратистських банд, які ще з весни 2014 року вели бойові дії проти ЗСУ у Луганській області (батальйон «Леший», ГБР «Бэтмен», батальоны «Витязь», «Русь», батальон имени Святого Георгия и т. і.). Пізніше залишки сумнозвісного батальйону «Призрак» також були інтегровані в організаційно-штатну структуру цієї бригади.

Однак офіційною датою створення 4-ї омсбр довгий час вважалося 12 грудня 2014 року (момент «вручения бригаде боевого знамени» у місті «Красный Луч», нині місто Хрустальний). Бригада була створена в рамках переходу від розрізнених «партизанських загонів» до регулярної армійської структури («корпусної системи»), іншими словами, у рамках реорганізації окремих напівавтономних банд у керовану та контрольовану «армію».

Майже так само, як на початку минулого століття була створена уся «робоче-крестьянская красная армия» (РККА). І ось настала черга другого переформування цього «організму». Цього разу – від бригади до дивізії.

• 2 •

На даний момент, на основі інформації, що міститься у «відкритих» джерелах, можна припустити таку приблизну структуру російської 84-ї мотострілецької дивізії:

• управління (командування), штаб дивізії – фактично це відповідні структури 4-ї омсбр із збереженням номера військової частини 4-ї омсбр – в\ч 40318
• «Кадровий» лінійний мотострілецький полк (мсп) – сформований з мотострілецьких підрозділів 4-ї омсбр, його наскрізний номер у загальній нумерації полків ВС РФ, я ще поки не знаю
• 1194-й мсп (в\ч 29593) – колишній полк територіальних військ (ТрВ), укомплектований мобілізованими росіянами з Північно-Західного регіону рф (полк сформований восени 2022 року переважно з мобілізованих мешканців Псковської, Новгородської та Вологодської областей).
• 1465-й мсп – полк був створений як військова частина мобілізаційного резерву (МР) «Южного военного округа» (ЮВО). Основне «ядро» цього мсп склали мобілізовані російські громадяни з Краснодарського та Ставропольського країв та Ростовської області.
• Повноцінний танковий полк (тп) у складі 84-ї мотострілецької дивізії, ймовірно, відсутній. Замість нього є посилений окремий танковий батальйон (отб), цілком ймовірно з 4-х танкових рот, але, найімовірніше, з 3-х, сформований на базі танкового батальйону 4-ї омсбр, оскільки 1194-й і 1465-й мсп власних танків не мали і не мають.
• Артилерійський компонент представлений, замість «належного» повноцінного самохідного артилерійського полку (сап), так званою «артилерійською групою дивізії» (АГД). Основою для її формування, найімовірніше, стала бригадна артилерійська група (БрАГ) 4-ї омсбр – 2 артилерійські дивізіони (адн) ствольної артилерії та 1 дивізіон реактивної артилерії + підрозділи (батареї та взводи) артилерійської розвідки та коригування вогню, оснащені БпЛА.
• Замість зенітно-ракетного полку (зрп) у дивізії розгорнутий зенітний ракетно-артилерійський дивізіон (зрдн), найімовірніше – з 3-х батарей. У мотострілецьких полках дивізії можлива наявність окремих батарей і взводів безпосередньої протиповітряної оборони (ППО).
• Окремий розвідувальний батальйон (орвб) дивізії, який включає «посилену» роту БпЛА, був сформований шляхом розширення розвідувальної роти 4-ї омсбр. Водночас 1194-й і 1465-й мсп, очевидно, зберегли власні розвідувальні роти, так само, як й лінійний «кадровий» полк.
• Окремий батальйон зв'язку (обз) – ймовірно, сформований на базі роти зв'язку 4-ї омсбр
• Окремий інженерно-саперний батальйон (оісб) – найімовірніше сформований подібно до дивізійного обз.
• Підрозділи логістичного забезпечення (МТЗ), медичні та логістичні підрозділи фактично є «зведеними» підрозділами батальйонного рівня, сформованими на основі відповідних підрозділів ротного рівня усіх 3-х мотострілецьких полків дивізії.

• 3 •

Таким чином, цілком можливо зазначити такі основні особливості формування російської 84-ї мотострілецької дивізії:

• Протягом поточного 2026 року вона поки що стала єдиним з’єднанням такого рівня, сформованим у складі російського стратегічного угрупування військ, яке діє на території України.
• Більше того, вона не була сформована «з нуля», як принципово нове з’єднання, а була створена шляхом реорганізації вже (раніше) сфермованих і розгорнутих з’єднань і частин. Це апріорі вимагало значно менше особового складу, озброєння та військової техніки (ОВТ), а також матеріально-технічних засобів, ніж у випадку повномасштабного формування справді нового повноцінного з’єднання рівня «дивізії».
• Її організаційно-штатна структура є виключно «усечьоною» у порівнянні з «класичною» радянської/російською мотострілецькою дивізією. Фактично, вона має багато піхоти, але мало важкої зброї (танки, броньовані бойові машини, системи ППО та артилерія).

Водночас, 2 з її 3-х «мотострілецьких» полків скоріше є просто стрілецькими полками з епізодичним «вкрапленням» автотранспорту, а не повноцінними мотострілецькими полками, здатними до більш-менш глибокого і швидкого просування в тактичній зоні.

Наразі 84-та мсд має «на папері» досить «гучний» статус «мотострілецької дивізії», але насправді це, вагомою мірою, є трохи збільшена (посилена) напівстрілецка бригада, й аж ніяк не повноцінна «мотострілецька», пристосована виключно для штурмових дій саме піхотою за підтримки дронів і обмеженої кількості артилерії.

• 4 •

І на завершення, кілька висновків і наслідків із «народження» цього «вузькоспеціалізованого» (я б навіть сказав, «дуже дивного») з’єднання у складі російських військ, що діють на території України.

Якщо хтось забув, нагадаю, що наразі російські війська в рамках своєї літньо-осінньої кампанії 2026 року проводять Слов'янсько-Краматорську наступальну операцію, як її основний оперативно-стратегічний елемент. Одну з провідних ролей у ній виконують саме війська УВ «Юг» і її 3-ї ЗВА, зокрема. Саме в «комплект» цієї армії й включено це «новонароджене» з’єднання.

У цьому сенсі цілком логічно було очікувати, що поява 84-ї мсд у складі 3-ї ЗВА відбудеться десь наприкінці весни – на початку літа поточного року, але насправді перші заходи з формування цієї дивізії, ймовірно, розпочалися лише наприкінці минулого літа, тобто під час боїв за Костянтинівку, в яких 4-та омсбр, а також ще два полки (1194-й і 1465-й мсп), які були їй придані у якості посилення і якими керувало командування саме 4-ї омсбр, брали найактивнішу та безпосередню участь.

На перший погляд, таке рішення російського військового командування видається нелогічним. Здається, що цю дивізію слід було розгорнути ДО початку боїв за Костянтинівку, а не під час їх ведення чи завершення.

Але, насправді це рішення є достатньо послідовним і зрозумілим, однак лише за умови якщо подивитися на цю ситуацію саме з точки зору російського військового командування, а не керуватися виключно простою логікою.

Справа в тому, що сама Слов'янсько-Краматорська наступальна операція російських військ, по суті, функціонально поділена на дві основні частини. Перша – вихід основних сил передових частин і з’єднань російських УВ «Запад», «Юг» і «Центр» на ближні підступи до цієї агломерації. А далі друга – фактично, її прямий штурм (захоплення), причому, бажано «з ходу».

Перше завдання вирішується шляхом проведення серії (комбінації) оперативно-тактичних наступальних операцій на різних напрямках операційних зон цих трьох угрупувань військ, пов'язаних в оперативному сенсі єдиним задумом (планом).

Це не вимагає, образно кажучи, масового «перетворення» повноцінних бригад на якісь скорочені «штурмові дивізії», оскільки російські війська в процесі виконання цієї серії операцій так чи інакше повинні рухатися якомога швидше і глибше, нехай, навіть, на тактичних відстанях.

Більш компактними, гнучкими и мобільними бригадами це робити простіше (особливо, в частині моторизації їх штурмових підрозділів для надання їм саме більшої мобільності). А ось, коли перед наступаючими військами постануть квартали із щільною міською забудовою, нехай и напівзруйнованою, тут якраз й знадобиться значна кількість штурмової піхоти у форматі «виключно пішки».

Тобто, коли їхні передові частини та підрозділи таки досягнуть околиць Краматорська та Слов'янська, їм знадобиться не лише досить велика кількість штурмової піхоти (бажано вже з досвідом дій у більш-менш великих населених пунктах), а й частини та з’єднання, пристосовані саме до такого роду бойових дій, а також відповідні структури бойового управління, бойової та логістичної підтримки військ й т. д.

Виходячи з вищезазначеного, поява саме в цей момент і саме у складі російської 3-ї ЗВА, націленої саме на Слов'янсько-Краматорську агломерацію, з’єднання, «заточеного» спеціально для штурмових дій більш-менш значного населеного пункту, причому досить досвідченого в цьому відношенні, явно не випадкова.

У цьому контексті також нагадаю, що в складі іншої російської армії (2-ї ЗВА), яка зараз намагається прорватися з півдня до Добропілля (іншими словами, також бере активну участь у Слов'янсько-Краматорській наступальній операції), ще раніше була сформована і розгорнута, майже така сама, як й 84-та мсд, «скорочена», але штурмова дивізія – 27-ма мсд, яка вже має за плечима досвід штурму Покровська.

Більше того, у складі російської 51-ї ЗВА, яка також зараз націлена на Добропілля та Дружківку, й яка фактично є колишнім «1-м армійським корпусом нм днр» і, як я розумію, має одну з головних ролей в майбутньому гіпотетичному «торжественном освобождении» Слов'янська та Краматорська, раніше також було «заплановано» одночасно сформувати ще дві такі штурмові дивізії – на базі її 114-ї та 132-ї мотострілецьких бригад.

Отже, основний висновок щодо появи нових «спеціалізованих» штурмових з’єднань, таких як 84-та мотострілецька дивізія, у складі російських армій, що зараз наступають на Слов'янсько-Краматорську агломерацію, є цілком очевидним.

Російське військове командування чітко вірить в те, що в найближчому майбутньому (ймовірно, пізня осінь – середина зими) зможе реалізувати, принаймні, перший етап своєї Слов'янсько-Краматорської наступальної операції – дістатися безпосередньо ближніх підступів до цієї агломерації.

Фактично, саме тоді у нього й виникне значна потреба в наявності таких спеціалізованих формувань. І до цього моменту, очевидно, воно вже почало готуватися, намагаючись сформувати і «обкатати» їх заздалегідь. Тому поява ще кількох «штурмових дивізій» цієї осені – на початку зими в складі російських армій, які активно беруть участь у поточній Слов'янсько-Краматорській наступальній операції, цілком ймовірна.

У цьому контексті, наскільки я розумію, російське військове командування, очевидно, вважає крайні події на Лиманському напрямку лише «незначним інцидентом» тактичного масштабу, не здатним суттєво зупинити цей процес навіть на оперативному рівні, не кажучи вже про оперативно-стратегічний.

Але, як на мене, то російське військове командування, м'яко кажучи, дещо переоцінює свої можливості у цьому плані. Цілком можливо, що російській штурмовій піхоті, зведеної в ці, так звані, «нові» штурмові з’єднання, так й не доведеться штурмувати безпосередньо самі Слов'янськ і Краматорськ, й вона буде вимушена провести зиму лише перед ними.