Росіяни готуються до нового наступу: якою є ситуація на фронті

ЗСУ продовжують утримувати фронт від росіян
фото: ria.ru

Ворог прагне ліквідувати Добропільський район оборони ЗСУ

Противник (російські війська) продовжує наступальні дії в операційній зоні свого угрупування військ (УВ) «Центр» у рамках Слов'янсько-Краматорської наступальної операції.

При цьому, командування противника зосереджує основні зусилля у смугах своїх 2-ї та 51-ї загальновійськових армій (ЗВА), тобто в центрі та на правому фланзі УВ «Центр».

Очевидно, воно прагне ліквідувати Добропільський район оборони ЗСУ, прорватися своїми передовими частинами та підрозділами до дороги Добропілля – Краматорськ на північний схід від Добропілля, а також вийти силами (військами) УВ «Центр», у його взаємодії з військами лівого флангу 8-ї ЗВА УВ «Юг», на ближні підступи до міста Дружківка, вздовж річки Казеньний Торець із південного заходу.

Наразі противник поки що не зміг більш-менш суттєво проникнути своїми штурмовими групами у Добропілля, а також прорватися до згаданої траси та дістатися ближніх підступів до Дружківки.

Незважаючи на те, що передові частини та підрозділи російських 2-ї та 51-ї ЗВА ще раніше зуміли вийти на ближні підступи до Добропілля, однак, на даний момент, їхні основні сили, очевидно, були змушені ув’язатися у жорсткі зустрічні бої по рубежу Матяшево–Світле, по напрямкам Дорожне–Новий Донбас і Нове Шахове–Вільне.

Внаслідок чого противник не лише не зміг прорватися у Добропілля «з ходу» більш-менш значними силами, а загальний темп їхнього наступу в тактичній зоні значно знизився протягом місяця (починаючи з 21 жовтня), а на деяких ділянках взагалі «обнулився».

Поки що інтенсивні інфільтраційні дії командування передових російських частин та з’єднань не дали значних результатів, навіть з тактичної точки зору, хоча в деяких районах вони дозволили його штурмовим групам інфільтруватися в бойові порядки передових українських підрозділів.

• 1 •

По цьому напрямку противник діє наступними силами та засобами (приблизно).

2-га ЗВА – діє по цьому напрямку основними силами.

  • 27-ма мотострілецька дивізія (мсд) - 433-й, 506-й та 589-й мотострілецькі полки (мсп), 268-й самохідний артилерійський полк (сап).
  • 15-та окрема мотострілецька бригада (омсбр).
  • 30-та омсбр.
  • 385-та артилерійська бригада (абр).

41-ша ЗВА – основними силами діє на захід і північний захід від Покровська, але частина її сил, очевидно, перегрупована на правий фланг УВ «Центр» групи, аби прорватися на дорогу Добропілля–Краматорськ і дістатися ближніх підступів до Дружківки з південного заходу.

  • 35-та омсбр.
  • 55-та омсбр.
  • 74-та омсбр.
  • 120-та абр.

+ 51-ша ЗВА – після перегрупування на правий фланг УВ «Центр» 41-ї ЗВА вона, очевидно, ущільнила свою оперативну побудову і тепер повністю націлена на Добропілля.

  • 1-ша омсбр.
  • 5-та омсбр.
  • 9-та омсбр.
  • 110-та омсбр.
  • 114-та омсбр.
  • 132-га омсбр.
  • 14-та абр.
  • до 7 окремих стрілецьких полків (осп) «мобілізаційного резерву» (MР).
  • до 4 окремих штурмових/розвідувальних/спеціального призначення батальйонів (ошб\орвб\об СпП).
  • до 11 окремих стрілецьких батальйонів (осб) МР.

Крім того, на правому фланзі УВ «Центру» (у напрямку Дружківки) можуть бути окремі частини та підрозділи, зі складу:

  • 90-та танкова дивізія (TD) – ймовірно, по одному батальйону з 228-го мотострілецького полку та 239-го танкового полку
  • також у районі Добропілля є окремі підрозділи від 61-ї російської окремої морської бригади (ОБРМП) або 177-го окремого морського полку (ОПП).

• 2 •

Поточна ситуація на Добропільському напрямку характеризується високим рівнем інфільтраційних та штурмових дій російських військ на тактичному рівні майже по всій операційній зоні УВ «Центр», а також їхніми наполегливими спробами, у оперативно-тактичному сенсі, не лише прорватися до міста Добропілля значними силами своєї штурмової піхоти, а й охопити цей район з флангів.

Внаслідок цього противник зміг інфільтрувати свою штурмову піхоту на кількох тактичних ділянках і напрямках, але просування основних сил його передових частин і підрозділів, у цьому сенсі, виглядає значно скромнішим. Зокрема:

  • По напрямку Шахове–Торецьке противник намагався повністю взяти під свій сталий контроль останнє, але поки що безуспішно. У звітний період йому вдалося захопити Софіївку, але численні російські малі піхотні групи, які раніше проникли у бік Павлівки, Новопавлівки і навіть Новомиколаївки, ймовірно, були повністю «зачищені» ЗСУ. Наразі присутність деяких «ультрамалих» російських штурмових груп зафіксована лише за 1-1,5 км на північ від Торецьке й в ньому самому.
  • Постійні «проникаючі» дії противника також тривають у напрямках Паньківка – Кучерів Яр та Нове Шахове – Вільне (й далі у бік Золотий Колодязь). Російські штурмові групи наполегливо намагаються дістатися до дороги Добропілля – Краматорськ (Т-0514) біля села Новотроїцьке та на північний захід від села Золотий Колодязь.

Наразі українські війська продовжують утримувати рубіж Степи – Кучерів Яр, ведучи запеклі зустрічні бої з російською штурмовою піхотою в районі села Вільне, в районі «Дачі Вільного» та на південь від села Кучерів Яр (район «Кар'єри»). Насправді противник зміг проникнути кількома своїми піхотними групами по цих напрямках лише у село Вільне та у кілька лісосмуг на південь від сіл Золотий Колодязь і Кучерів Яр. Поки що російському командованню не вдалося просунутися на північ до дороги основними силами своїх передових підрозділів.

  • Ситуація подібна і по напрямках Нове Шахове – Ганнівка та Дорожнє – Новий Донбас. Противник, оперуючи переважно вздовж річки Бик з боку Нового Шахового та вздовж залізниці, що йде від села Дорожнє повз Новий Донбас в напрямку Добропілля, майже безперервно проводить інтенсивні інфільтрації та штурмові дії, намагаючись прорватися своїми штурмовими групами безпосередньо в місто Добропілля.

Однак наразі противник, у цьому сенсі, може похвалитися лише наявністю власних невеликих піхотних груп у селі Новий Донбас і в районі водосховища на річці Бик, на схід від Ганнівки. Очевидно, що в звітний період українським військам вдалося ліквідувати кілька піхотних груп російських інфільтратів безпосередньо в самій Ганнівці, у районі терикону на північно-східній околиці Добропілля та в самому місті.

Наразі дуже ймовірно, що в Добропіллі немає російської піхоти (або принаймні її там настільки мало, ймовірно, у форматі окремих піхотинців, що вона там просто не фіксується).

  • На південь від Добропілля результати противника більш успішні. Очевидно, у звітний період їм вдалося повністю захопити села Матяшево, Світле та містечко Білицьке, а також інфільтрувати значну частину своєї штурмової піхоти по напрямках Білицьке – Чернігівка, Світле – Водянське та Матяшеве – Новогришине.

Крім того, «надмалі» піхотні групи противника та навіть його окремі піхотинці зафіксовані у лісосмугах уздовж шосе та залізниці від Добропілля до Покровська (на ділянці між Новий Донбас і Добропілля), у районі Новофедорівки та в кількох посадках на захід від міста.

Однак бої в районі Добропілля, Надії, Водянського, Чернігівки, Новогришиного та Нового Донбасу (на південь і південний схід міста) тривають; наразі говорити про повний і стабільний контроль противника над цими населеними пунктами – явно, поки що, недоречно.

  • Противник також веде певні інфільтраційні дії по напрямкам Василівка – Мирне, а також на захід від Гришине. Його невеликі піхотні групи вже зафіксовані в районі Мирне, на південь від Василівки та за кілька кілометрів на захід від Гришине. По напрямку Котлине – Сергіївка російські війська також намагаються просунутися своїми малими піхотними групами.

Цілком ймовірно, що ця активність противника у смузі його 41-ї ЗВА зумовлена бажанням російського командування прикрити лівий фланг свого наступального угрупування, яке веде важкі наступальні бої на південь від Добропілля, від можливих (ймовірних) контр-атакуючих дій ЗСУ у загальній тактичній дирекції Сергіївка – Гришине.

Поки що українські війська не виявляли такого бажання, але їм вдалося повністю «зачистити» по цьому напрямку російські штурмові групи, які раніше прорвалися до Сергіївки та Новопідгороднього. Можливо, лише в селі Молодецьке заховались кілька російських штурмових «тіл».

• 3 •

Щодо подальших перспектив розвитку ситуації на Добропільському напрямку, я хотів би виділити кілька оперативно-тактичних факторів, а саме:

  • «Финт ушами» частиною 41-ї ЗВА, перегрупованої на початку осені командуванням УВ «Центр» на свій правий фланг, очевидно, призвів до зовсім інших результатів, ніж ним очікувалися. Теоретично ці сили вже мали би виконати два своїх основних завдання – прорватися з південного заходу в район Новомиколаєвка – Новогрігорівка – Райське – Торське та перерізати дорогу Добропілля – Краматорськ біля Новотроїцького та на північний захід від Золотого Колодязя. Це дозволило б обом російським УВ («Центр» і «Юг») різко прискорити темп усієї Слов’янсько-Краматорської наступальної операції.

Натомість перегруповані сили на даний момент «ув’язались» у виснажливі зустрічні бої біля Торецького і безуспішно намагаються прорватися через Вільне та з боку Шахове на північ. Очевидно, що ефект несподіванки, коли ці частини та підрозділи різко і раптово посилили свою активність по цим напрямках, минув.

Відповідно, ЗСУ зуміли не тільки блокувати їх просування, а й загалом успішно ліквідували усі випадки проникнення російських штурмових груп в напрямку Новомиколаївки, Павлівки та Новопавлівки (тобто у бік Дружківки). Наразі вони, у свою чергу, фактично також блокують наступ цих сил на північ, у напрямку дороги Т-0514, у районі Золотий Колодязь – Кучерів Яр – Вільне– Степи.

  • З іншого боку, це перегрупування все ж-таки мало певний позитивний ефект для російського командування. Воно дозволило командуванню російського УВ «Центр» ущільнити оперативну побудову своєї 51-ї ЗВА та повністю зосередити її війська (сили) виключно на Добропільському районі оборони ЗСУ. Це достатньо швидко вплинуло на загальну ситуацію на південний схід від Добропілля (противник успішно для себе завершив бої за Білицьке і прорвався з півдня та південного сходу впритул до Добропілля).

Враховуючи, що наразі УВ «Центр» та війська (сили) лівого флангу УВ «Юг» продовжують бути єдиними, хто продовжує просуватися, нехай й в тактичній зоні, у рамках усієї Словянсько-Краматорській наступальній операції російських військ, цілком ймовірно, що слід очікувати саме їх подальшого посилення.

Ще одне питання – яким чином це посилення насправді може відбутися? Однак це тема для зовсім іншої, окремої дискусії.

  • Наступним фактором, який варто відзначити, є варіативність подальших дій командування російського УВ «Центр» під час майбутнього штурму Добропілля, який, очевидно відбудеться найближчим часом.

Очевидно, що командування російського УВ «Центр» так й не змогло прорватися у межі Добропілля «з ходу» значними силами своєї штурмової піхоти, у той момент, коли його передові частини та підрозділи змогли дістатися ближніх підступів до міста. Це вже факт.

Це означає, що планомірний і поступовий штурм Добропілля (у сенсі проникнення та накопичення російської штурмової піхоти безпосередньо в місті) неминучий. У цьому контексті існують два дуже ймовірні його елементи – охоплення міста з флангів і «відрізання» його від комунікацій, що ведуть до нього з півночі та північного заходу, а також з боку Краматорська.

Тому, на мою думку, найближчим часом противник спробує, якщо не захопити фізично, то принаймні взяти під щільний вогневий контроль райони Святогорівки, Ганнівки та прорватися до району Грузьке та Новотроїцьке.

Водночас російське командування, ймовірно, спробує повністю перекрити дороги у Добропілля з боку Білозерського дронами та артилерією, а можливо й додатково щільним дистанційним мінуванням. А саме потім розпочнеться інтенсивне «проникнення» безпосередньо в місто...

  • І ще одним фактором, без сумніву, є можливість (ймовірність) активної української протидії цим планам противника. На мою думку, найефективнішим варіантом у цьому сенсі були б контратаки ЗСУ на фланзі російського угрупування, розгорнутого в напрямку Добропілля.

Наприклад, їхній вихід на рубіж Василівка–Гришине, або навіть прорив на західні околиці Покровська, який наразі фактично є головним центром перевалки та накопичення предметів МТЗ для російських військ зосереджених та розгорнутих на Добропільському напрямку, насамперед для російської 2-ї ЗВА (у цьому контексті варто зазначити, що передові позиції ЗСУ, на даний момент, розташовані менш ніж за 7 км від західних околиць Покровська).

Нещодавні дії російського командування УВ «Центр» у смузі своєї 41-ї ЗВА говорять про те, що воно не тільки розуміє цю загрозу, а й намагається її ще заздалегідь ліквідувати шляхом максимального відтиснення українських військ на захід від Покровська.

Інше питання, що воно явно не зовсім собі уявляє реальні масштаби та кількість інших загроз, у всій операційній зоні свого УВ «Центр». ЗСУ неодноразово вже демонстрували, у цьому сенсі, що здатні діяти досить нестандартно, причому доволі обмеженими силами.

Поки що, російське командування, захоплене власним «штурмом Добропілля», зуміло побачити лише одну таку загрозу. Однак це зовсім не означає, реальну відсутність у ЗСУ інших можливостей зірвати цей штурм… причому, власними активними діями.