Ситуація на фронті. Інформація місцями дуже контраверсійна

Українські війська продовжують планомірно скорочувати плацдарм противника
фото: ЗСУ

Вперте бажання ворога «утримати Бахмут» при будь-яких обставинах вже дається йому взнаки

Окремі зауваження за окремими напрямками:

Перше

На Волновахському напрямку продовжується те, що свого часу пан Арестович визначив, як «тяни – толкай». Судячи зі всього, українські війська продовжують планомірно скорочувати плацдарм ворога на річці Кашлагач.

Підрозділи 116-го стрілецького полку мобілізаційного резерву ворога, ймовірно повністю відійшли з північного берега річки у саме с.Павлівка. Ймовірно, спробують там закріпитись за підтримки зведених тактичних загонів 14-ї окремої бригади спеціального призначення.

Таким чином, на північному березі р.Кашлагач лише 155-а окрема бригада морської піхоти (обр МП), продовжує утримувати північну частину села Микільске та дві посадки, які тягнуться від нього на північ.

Як на мене, то ключовим питанням для подальшого утримання ворогом рубежу Павліка – Микільске будуть дві речі.

  • контроль над районом під назвою «Дачі»
  • та дирекція на с.Єгорівка. (те, що називається с.Шевченко, скоріше хутір, з декількома будівлями вздож дороги між Новомайорським та Єгорівкою)

Інформація на цей рахунок достатньо суперечлива. За однією версію Дачі вже полишені ворогом (хоча, нібито там ще бродять якісь «малі піхотні групи»), за іншою – там окопалося не менше роти ворога, причому з мінометами.

Щодо дирекції на с.Єгорівка (що має досить вагоме значення для утримання ворогом с.Павлівка), то на цей рахунок також присутня інформація «подвійного» характеру – є відомості про те, що нібито передові підрозділи ЗСУ зайняли цей хутор, також є інфа, що вони його не зайняли, а просуваються у східному напрямку, обходячи с.Павлівка з південного заходу й вийшли вже до двох ставків, які розташовані на південний захід від селища.

Як воно насправді, сказати важко, але очевидно активність ЗСУ між Новомайорським та Павлівкою достатньо сильно турбує російське командування. Вчорашне моє повідомлення про фіксацію переміщення танкових підрозділів ворога між Керменчиком та Новомайрським (ймовірно зі складу 5-ї отбр), а також поява там же підрозділів 40-ї обр МП ворога, явно, не є випадковим чи «збігом обставин».

Очевидно, що командуванню 36-ї та 29-ї загальновійськових армій (ЗВА) ворога зовсім «не улыбается» поява у ЗСУ перспективи «звертання» їх оборони по річці Кашлагач на Волновахському напрямку (тобто, усіх його «завоювань» періоду зимового наступу, тим більше, що вартувало то йому – ну-у дуже дорого).

На даний момент, командування обох цих армій, для того, аби «блокувати» подальший негативний для себе розвиток ситуації у бік Волновахи – Маріуполя має у резерві наступні сили й засоби:

  • 36-у окрему мотострілецьку бригаду (омсбр) 29-ї ЗВА
  • 110-у омсбр 1-го армійського корпусу (АК) 8-ї ЗВА
  • 123-й сп МР
  • 78-й окремий моторизований полк спеціального призначення (омтп СпП) ім. Кадирова 42-ї мотострілецької дивізії (мсд)

За обсягом та рівнем боєздатності, це цілком співставно з тим, що зараз зосереджується та розгортається ворогом на Токмацькому та Бердянському напрямках.

Отже, очевидно, що командування ворога у Південній операційній зоні «мысленно» готово до того, що ЗСУ можуть «різко» активізуватися додатково й на Маріупольскому напрямку. Так само, воно вже визначалось із основним варіантом (планом) своїх подальших дій, в разі саме такого розвитку подій. Наскільки я розумію, він містить дві основних частини, а саме:

  • утримання рубежу Павлівка – Микільске, як передумову зриву просування ЗСУ по дирекції с.Володимирівка – м.Волноваха
  • серію контратакуючих дій в районі с.Новомайрське у правий фланг ударної тактичної групи ЗСУ, яка можливо спробує пробитися у бік с.Єгорівка

В принципі, це цілком логічно та адекватно.

Але є «нюанс». Який саме?

Не скажу, нехай російські «оператори» думають самостійно.

Друге

Південніше м.Бахмут ворог продовжує свої спроби запобігти просуванню передових підрозділів ЗСУ у бік «дороги на Горлівку».

Я вже писав про розгортання окремих підрозділів 4-ї омсбр ворога між с.Одрадівка та дорогою у бік с.Зайцеве. Тепер фіксується там же (точніше, трохи південніше) й підрозділів 31-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) ворога.

Таким чином, ворог вже близький до того, аби ввести на цьому напрямку у бій всі три своїх одшбр, які існують у його повітряно-десантних військах (83-а та 11-а одшбр вже задіяні).

Така «суєта» із резервами з боку ворога південніше Бахмуту викликана двома основними причинами.

  • Судячи зі всього, передові підрозділи ЗСУ поступово повністю беруть під контроль власне с.Кліщіївка.
  • В районі с.Андріївка, у ворога намітилась чергова «серьйозна криза» тактичного рівня.

Але у загальному розумінню значення та сенсу активних бойових дій в районі м.Бахмут важливе трохе інше. А саме:

  • Наявність/відсутність суттєвих змін у складі угрупування військ ворога, яке діє на цьому напрямку.
  • Ступень впливу їх на ситуацію на інших операційних напрямках (або, бодай, на сусідніх).

У цьому відношенні, варто констатувати дві речі.

  • ворог не тільки не зменшує склад свого «бахмутського» угрупування, а час від часу, навіть додає до нього окремі частини та підрозділи, зі складу оперативних резервів УВ «Юг»
  • Його вперте бажання «утримати Бахмут» при будь-яких обставинах. вже дається йому взнаки. Принаймні, «під Токмак» він потягнув війська не звідси, а з Лиманського напрямку (це більше незручно, довше й взагалі матиме більш негативні наслідки, ніж це було би, якби 1-2 своїх одшбр ворог відправив звідси до складу УВ «Восток»).