Ворог намагається обійти оборону ЗСУ, але без результатів. Огляд з кількох напрямків Донбасу

У районі Успенівки, Костянтинопольского, Сухі Яли та Зеленівка тривають напружені оборонні бої
фото: zsu.gov.ua

Ситуація продовжує залишатися достатньо складною по всій лінії фронту

Огляд продовжуємо в обраному форматі, про головне з різних напрямків.

1. Куп'янський напрямок

Очевидно, командуванню 69-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника поки не вдається суттєво розширити плацдарм південніше села Дворічна, хоча, протягом тижня, противник здійснив декілька спроб просунутись до дороги Р-79 Куп'янськ – Дворічна. Малі штурмові групи противника намагалися просунутись, як у районі заповідника «Коробочкине», так й й по напрямку на село Западне, але, очевидно, успіху не мали.

На даний момент, ймовірно, головні зусилля противника все ж-таки концентруються південніше Куп'янська – Вузлового, у смузі його 2-ї «таманской» мсд зі складу 1-ї танкової армії (ТА), а також 3-ї мсд, зі складу 20-ї загальновійськової армії (ЗВА).

Так, я маю на увазі напрямок Кругляківка – Загризове, й тактичне вклинення противника у бік Борівської Андріївки, по рубежу Лозова – Зелений Гай. Судячи зі всього, передові підрозділи 2-ї мсд (1-й мотострілецький та 1-й танковий полки\мсп-тп, за підтримки окремих підрозділів 15-го мсп), поки без особих результатів намагаються розширити ділянку контролю лівого берегу річки Оскіл противником, у районі Кругляківки, у тому числі – атакуючи у напрямку на Загризове.

Одночасно, цілком ймовірно, по напрямку на Борову противник ввів у бій підрозділи, як 3-ї мсд (237-й тп, 252-й мсп), так й підрозділи перегрупованної сюди 25-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), зі складу 6-ї ЗВА (УВ «Север»), а також 27-ї омсбр, зі складу 1-ї ТА.

Таким чином, по суті, зараз у бік Борової намагаються прорватися сили противника, які еквівалентні його загальновійськовій армії (ЗВА) – головні сили однієї мотострілецької дивізії + 2-і окремих мотострілецьких бригади.

Однак, за 5 діб, очевидно, напружених боїв, з початку своєї активізації, противник мав на цьому напрямку лише обмежане просування північно-східніше та східінше Загризове, а також у районі села Лозова (північніше та південніше села).

2. Времіївський напрямок

Ситуація продовжує залишатися достатньо складною, але, схоже, командування УВ «Восток» противника, на даний момент, доведеться таки «попрацювати головою».

Справа ось у чому. Діючи силами 40-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП), за підтримки підрозділів 336-ї обр МП, противнику таки вдалося перерізати основні шляхи МТЗ та маневру північніше села Велика Новосілка (так, я маю на увазі район сіл Новий Комар та Роздольне). Але, це зовсім не означає, що підрозділи ЗСУ, які обороняються у районі села Велика Новосілка вже позбавлені можливості це робити й надалі.

Передові підрозділи противника зі складу його 36-ї ЗВА (37-а омсбр та 5-а отбр), що вийшли до Великої Новосілки зі сходу та південного сходу (поетапно зайнявши селища Благодатне, Макарівка та Сторожове), на даний момент не мають можливості розпочати штурм\атаку цього району оборони ЗСУ (я маю на увазі три села – Нескучне, Времіївка та власне Велика Новосілка, які, по суті, являють собою один населений пункт) фронтально, «у лоб», без того, аби не понести, при цьому, суттєві втрати (якщо, взагалі спроможні це зробити через власний рівень боєздатності).

Адже, взаємодіючі з ними по західному берегу річки Мокрі Яли підрозділи 127-ї мсд та 60-ї омсбр, зі складу 5-ї ЗВА противника, які намагаються зараз обійти цей район оборони ЗСУ із заходу, так й не перерізали дорогу Велика Новосілка – Успенівка, західніше Времіївки, хоча й підійшли з південного заходу до села Нескучне та знаходяться приблизно у 2,5 км від самої дороги.

Більше того, сама Велика Новосілка знаходиться у міжріччі річок Кашлагач та Мокрі Яли, або навіть у місці їх злиття (перша прикриває населений пункт з північно-східного напрямку, друга – з півдня та південного заходу). Тому, для того, аби атакувати цей район оборони ЗСУ, без необхідності долати під щільним вогнем водну перешкоду (нехай й невелику), противнику залишається, по суті достатньо вузькі дві ділянки саме у смузі його З6-ї ЗВА.

А саме – вздовж дороги на Золоту Ниву (по обох її боках), або – з боку села Благодатне, вздовж дороги на Урожайне. Обидва варіанта, якраз й вкладаються у термін – «у лоб». Саме тому, ситуація північніше села Велика Новосілка (район сіл Новий Комар та Роздольне) й мають, у контексті її оборони, таке важливе значення.

Таким чином, для того, аби таки взяти село Велика Новосілка противнику доведеться – або придумати якесь «нетревіальне» рішення, або створити у смузі 36-ї та 5-ї ЗВА УВ «Восток» не просто первагу у силах та засобах, а подавляючу перевагу.

3. Курахівський напрямок

Очевидно, характерезується підвищенням рівня стійкості оборони ЗСУ по ключому для залишків всього Курахівського виступу (плацдарму) рубежу – річці Сухі Яли.
Діючі по цьому напрямку частини та підрозділи 29-ї, 8-ї ЗВА та 68-го армійського корпусу (АК) противника, схоже, не можуть суттєво просунутись на північ.

Причому, не дивлячись на те, що, ймовірно, його командування ввело у бій по цьому напрямку додатково підрозділи 114-ї та 57-ї омсбр (перша зі складу 51-ї ЗВА, друга – зі складу 5-ї ЗВА).

Таким чином, на даний момент на південному фасі Курахівського виступу, окрім військ противника «розвернутих» на Времіївський напрямок, вже діють:

  • 36-а омсбр (29-а ЗВА)
  • 39-а омсбр (68-й АК)
  • 114-а омсбр (51-а ЗВА)
  • 57-а омсбр (5-а ЗВА)
  • зведена дивізійна тактична група 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії (кулад) – до бригади.

Зі сходу та південно сходу на Курахівський виступ наступає, майже у повному складі вся 20-а мсд 8-ї ЗВА противника (протягом крайніх 3-х діб мала невелике просування південніше Курахове).

У самому Кураховому (а також східніше та південніше нього), активно діють штурмові групи 110-ї омсбр (51-а ЗВА) та 150-ї мсд (8-а ЗВА) противника.

Починаючи з 19-го грудня, очевидно, темпи наступу противника на південному фасі (мається на увазі, саме Курахівський виступ) суттєво зменшились. «Ескапада» у районі село Зеленівка, ймовірно, у цьому сенсі, поки що, була крайньою їх спробою докорінним чином ускладнити для ЗСУ ситуацію.

На даний момент, у районі Успенівки, Костянтинопольского, Сухі Яли та Зеленівка тривають напружені оборонні бої, противник, намагається будь-яким чином прорватися на північ, за річку (воно й зрозуміло, Курахове тоді неминуче паде).

Але, поки що, цього не сталося. Більше того, ЗСУ, у районі села Янтарне продовжують утримувати плацдарм на південному березі річки (там є переправа через річку, чи що там віднеї залишилось).

У цьому контексті, варто також відзначити, що головні сили 90-ї танкової дивізії противника (80-й та 6-й тп, 228-й мсп), посилені 67-м та 87-м стрілецькими полками «МР», очевидно, не мають суттєво просування по рубежу Зоря – Сонцівка, аби, нарешті, повністю обійти з півночі наші підрозділи, які обороняються у районі Курахове.

Так само, штурмові групи 5-ї омсбр противника (51-а ЗВА), не можуть поки пробитися суттєво західніше села Старі Терни. Їм вдалося розширити своє вклинення на пару посадок, північніше села, але село Шевченко (нижн.), західніше Старих Тернів, залишається під контролем ЗСУ.

4. Покровський напрямок

(Смуга наступу 2-ї ЗВА та 90-ї танкової дивізії\тд противника) ситуація продовжує погіршуватись. Очевидно, противнику вдається поступово розширювати своє вклинення південніше міста Покровськ. 90-а тд противника (239-й та 80-й тп, 428-й мсп), нарешті, захопила село Українка та село Новооленівка. Більше того, просунулась до села Новоєлізаветівка.

У свою чергу, 433-й мсп зі складу 27-мсд (ймовірно, підтриманний частиною сил 74-ї омсбр, введеної у бій протягом крайніх 10-и діб), а також 239-й тп 90-ї тд, зуміли прорватися у тактичній зоні у районі села Піщане, наступаючи у північно-західному напрямку, а також західніше, прорвавшись до села Нововасилівка.

Очевидно, командування УВ «Центр» й зокрема його 2-ї ЗВА, має цілком зрозуміле завдання – перерізати дві дороги західніше міста Покровськ (одну на село Межову, другу – Е-50, на Павлоград) або поставити обидві їх під щільний вогневий контроль.

У свою чергу, 90-а тд, забезпечує дії головних сил 2-ї ЗВА, південніше міста Покровськ, з флангу та «по фронту», від можливих контр-дій ЗСУ. Причому, робить це, намагаючись розширити цей фас у західному та південному напрямках.

Як на мене, очевидно, на даний момент командування УВ «Центр» вирішує два питання, щодо поточних пріоритетів для дій 90-ї тд:

  • чи спрямувати її більшу частину на Покровський напрямок?
  • чи продовжити частиною сил цього з'єднання обходити Курахівський виступ з півночі?

Розширювати смугу наступу 90-ї тд дивізії одночасно й на Покровський й на Курахівський напрямки, очевидно, російське командування не може. Рано чи пізно, доведеться обрати.

Як на мене, саме цей момент й може бути визначальним, щодо строків (термінів) організації та проведення противником гіпотетичної операції відносно району оборони ЗСУ у місті Покровськ та прилеглих територіях.

Особливо, якщо згадати той факт, що 41-а ЗВА противника вже закінчує(ила) перегруппування своїх сил й засобів на Покровський напрямок. Так само, як й наближається закінчення формування у її складі 74-ї мсд (й відповідно, наближається момент появи її на фронті).

5. Висновки

  • На Куп'янському напрямку, очевидно, російське командування дуже хоче прорватися до с.Борова. Разом з тим, прагнення форсувати річку Оскіл північніше Куп'янська, очевидно, продиктоване його прагненням «щось реалізувати», відносно нього, через село Дворічна.
  • На Времіївському напрямку, УВ «Восток» противника, ймовірно, найближчим часом, буде намагатися якимось «не дуже витратним» способом вирішити «проблему» Великої Новосілки. Причому, так щоб не залучати додатково вагомої кількості сил й засобів.
  • На Покровському та Курахівському напрямках, очевидно, командуванню противника також доведеться вирішувати певну дилему – яким чином продовжити «реалізацію комплексу заходів відносно міста Покровськ» й одночасно продовжити «стискання» Курахівського виступу так, щоб при цьому не довелося розривати навпіл 90-у тд, або не довелося з Торецького напрямку тягнути додатково ще якусь частину 51-ї ЗВА чи перегрупувувати у цю ж смугу 8-у ЗВА.

При цьому очевидно, що вперта оборона ЗСУ по річці Сухі Яли, вже починає суттєво впливати на ситуація, як у цілому на всьому Курахівському напрямку (противник не може «дотиснути» залишки Курахівського плацдарму), так й на двох сусідніх – Покровському та Времіївському (де командування УВ «Центр» та «Восток» противника проводять свої «основні» операції, й при цому – вимушені значну частину сил своїх угрупувань спрямовувати\відволікати саме на Курахівський напрямок).