Мрія корупціонера
В Україні ліквідовують механізми тендерних закупівель
В Україні ліквідовують механізми тендерних закупівель. Те, що державний бюджет в Україні розкрадається, - не секрет ні для кого. Нехай не так часто, як хотілось би, але буває, що нечесних чиновників вдається викрити у дерибані державних коштів і навіть повернути ці гроші до народної казни. Втім, уже незабаром таким порушникам закону буде нічого боятися – влада готує для них подарунок на суму, яка значно перевищує бюджет України. Витрачати гроші можна буде як завгодно, куди завгодно, і головне – ні перед ким про це не звітувати. Просто мрія для корупціонера.
План із реалізації такої мрії зводиться до простого - ліквідувати тендери як механізм закупівлі за бюджетні кошти товарів та послуг на конкурентних засадах, за найнижчими цінами і з обов’язковим інформуванням про це громадськості.
У цивілізованих суспільствах механізм витрачання бюджетних коштів має бути максимально чесним та прозорим. По-перше, замовник повинен допустити до конкурсу якомога більше учасників, готових продати йому свої товари чи послуги, – що вже само по собі створює конкуренцію. Виграти цей тендер має той із виконавців, який запропонує найкращі умови (як правило, за найменшу ціну) на свої послуги – і це дозволяє економити гроші із державного бюджету. Після цього інформація про конкурс повинна бути оприлюднена для громадськості – і завдяки цьому можна контролювати, куди і на що витрачаються гроші.
По суті, на сьогодні така схема передбачена і в Україні. У липні 2010 року набув чинності новий закон Про здійснення держзакупівель. Нехай не зовсім досконалий, але він поки що дозволяє контролювати, як витрачаються бюджетні гроші. Інформацію про всі тендери він зобов’язав публікувати у «Віснику державних закупівель». Відповідно існує можливість хоч якось апелювати до правоохоронних органів, до судів з тим, щоб переглядати або зовсім скасовувати результати нечесних тендерів.
Це, очевидно, настільки допекло владі, що вона пішла на безпрецедентний крок – вирішила вивести з-під тендерних закупівель цілі галузі та величезну кількість підприємств. На практиці це означає одне – чиновники отримають таку омріяну можливість проводити замовлення тільки через "свої" фірми і за завищеною вартістю. Ні про яку конкуренцію на освоєння бюджетних коштів при цьому і мови бути не може. При таких закупівлях велика частина грошей із бюджету, звичайно ж, осідатимуть у кишенях цих же чиновників. І їм начхати буде на тих, хто спробує звинуватити їх у корупції. Адже немає тендеру – немає й публічної інформації про те, як витрачається державний бюджет. Відповідно – немає навіть найменшої можливості для оскарження нечесних закупівель.
Для того, щоб такі схеми розкрадання державного бюджету запрацювали якнайшвидше, влада провела через перше читання у Верховній Раді два законопроекти. На кожному з них слід зупинитися окремо.
13 березня, провладна більшість проголосувала у першому читанні за урядовий законопроект №10006 "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності".
Відповідно до цього документу, з-під тендерних закупівель виводяться цілі галузі. Причому не абиякі, а ті, які є найбільш бюджетоємними. Документ, зокрема, передбачає скасування механізму проведення конкурсних закупівель у таких сферах економіки, як транспортування, розподіл, постачання та зберігання природного газу, теплової та електричної енергії, питної води, переробки нафти та нафтопродуктів; функціонування водовідведення; надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту; функціонування міського електричного транспорту; надання послуг автостанцій, портів, аеропортів; функціонування телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку.
Тобто це саме ті галузі, на які бюджетні установи та організації витрачають приблизно 90% усіх коштів, призначених на закупівлі.
У лютому автор цієї статті у співпраці із "Центром протидії корупції" направив декілька депутатських звернень на адресу генпрокурора з приводу того, що цілий ряд державних установ по всій Україні закупили бензин і дизпаливо за явно завищеними цінами.
Наприклад, виконком Краматорської міськради Донецької області придбав на більш як півмільйона гривень бензин А-95 по ціні 12,50 грн за літр. Тут явно щось нечисто, бо така ціна – суттєво вища від комерційної. В середньому літр бензину А-95 зараз коштує 10,29 грн. До чиєї кишені пішла різниця у 2,21 грн за кожен літр – реальний привід для того, щоб цим питанням зацікавились прокурори.
Але після набуття чинності згаданого закону про такі оборудки суспільство вже не зможе дізнатися. «Вісник державних закупівель» уже не публікуватиме інформації про витрачання бюджетних коштів, бо самих тендерів як таких не буде.
Відповідно – зникне можливість для написання подібних звернень. А чиновники зможуть тільки посміятися в очі всім тим, хто спробує звинуватити їх у корупції.
У цій ситуації дико звучить коментар Міністерства економічного розвитку. На початку березня прес-служба відомства розповсюдила інформацію про те, що законопроект 10006 позитивно оцінили експерти Євросоюзу та Всесвітнього банку. Посилаючись на слова цих неназваних західних експертів, Мінекономрозвитку твердить: цей документ не містить правил і процедур, які можуть представляти ризики вчинення корупційних правопорушень.
Хоча тут і п’ятикласнику зрозуміло: якщо немає механізму контролю за витрачанням коштів, то їх можна дерибанити куди завгодно і як завгодно.
Тим часом на законопроекті 10006 апетити влади не закінчуються. Через парламент найближчим часом хочуть провести іще страшніший документ, який виведе з-під контролю суму, що майже дорівнює всьому бюджету України. Мова йде про законопроект №9634 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель". Автор – все той же Кабмін. 9 лютого більшість у Верховній Раді вже проголосувала за нього у першому читанні.
Тут влада пішла ще далі – документ передбачає, що з-під дії закону про державні закупівлі виводяться усі (!) державні, комунальні, казенні підприємства, а також господарські товариства із державною часткою понад 50%. Таким чином, для громадськості закривають інформацію про використання просто фантастичних коштів – приблизно 250 млрд грн. Для порівняння – уся дохідна частина бюджету України на 2012 рік становить 332 млрд грн.
Лобісти законопроекту хотіли пропхати цей документ у такій редакції якнайшвидше. Уже 15 березня, його поставили у порядок денний парламенту для голосування у другому читанні. Втім, не так сталося – як гадалося. В останній момент щось пішло не так: законопроект зняли з розгляду і перенесли на пізніший термін.
У той же день на сайті парламенту оприлюднили зауваження юридичного управління Верховної Ради, де прямо йдеться про те, що положення законопроекту суперечать українській Конституції.
«Суттєве розширення переліку випадків, на які не поширюватиметься дія Закону ("Про здійснення державних закупівель"), а відтак, і процедури закупівлі, може призвести до обмеження конкуренції у відповідних сферах, підвищення корупційних ризиків під час здійснення відповідних закупівель, а також до неефективного витрачання бюджетних коштів і додаткових бюджетних витрат. За таких обставин запропоновані зміни не відповідають конституційним засадам забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності (стаття 42 Конституції України)», - йдеться у висновках юридичного управління Верховної Ради.
Можливо, влада злякалися негативної реакції суспільства. Або – вирішила зробити цей документ не настільки брутальним.
Швидше за все, його трохи підкорегують, після чого парламентська більшість знову цинічно за нього проголосує. Адже в першому читанні він пройшов без проблем, так само як і вище описаний законопроект 10006. Комусь на горі все-таки дуже кортить узаконити максимально непрозоре витрачання державного бюджету.
І якщо два законопроекти – 10006 і 9634 – все-таки будуть проголосовані, то прізвища депутатів, які їх підтримали, мають стати відомими кожному громадянинові України. Ці прізвища мають увійти до «чорного списку» тих, хто сприяє корупції та шахрайству на державному рівні, хто розкрадає гроші кожного українця.
Бо поки влада розказує байки про неймовірну боротьбу з корупцією, реальними своїми діями вона ж перша і краде з наших кишень. І створює такі механізми, щоби звідти можна було витягнути якомога більше грошей. Бо з такими законодавчими ініціативами для чиновників буде лише одне правило витрачання бюджетних коштів – правило про те, що ніяких правил немає, красти можуть всі.
Автор - Віктор Матчук, народний депутат України