Приазов’я і проблеми з точки зору нацбезпеки
Працював нині на Приазов’ї. Яка тут проблематика з точки зору національної безпеки та геостратегії?
Порти Маріуполь і Бердянськ – це «морські ворота» Приазовського регіону, основний експортний шлях для агропродукції та металопродукції з Донбасу; історично склався розподіл, за якого продукція підприємств саме в околицях цих міст вивозиться в першу чергу морським шляхом.
Фактично, порт «Бердянськ» є єдиною доступною гаванню для аграріїв півночі Луганщини: прямого залізничого сполучення із «Великою Україною» регіон не має через окупацію Луганська, автомобільна перевалка зерна дорожча від залізничної у деяких випадках до 5 разів; фактично, шлях до Бердянська – це найкоротший і найдешевший шлях для місцевих фермерів.
Агресивні дії РФ спричинили падіння у січні-квітні 2019 року перевалки по порту «Маріуполь» на 8,4% або до 1,65 млн тонн, по порту «Бердянськ» – упала на 35,9%, або до 363 тис тонн.
За попередніми оцінками, інвестиції у розвиток інфраструктури Приазов’я для перетворення його в економічний флагман Півдня мають складати мінімум 500 млн євро: йдеться і про побудову автобану між азовськими та чорноморськими портами, про електрифікацію та колійний розвиток стратегічного залізничного ходу «Камиш-Зоря-Волноваха», модернізацію до 10 тепловозів для роботи на цій магістралі.
Традиційно, Євросоюз «висловлює готовність» надати такі кошти Мінінфраструктури, проте, як завжди:
- переговори про такі проекти в принципі можуть тривати до 5 років,
- саме Мінінфраструктури ще не розробило ТЕО проектів.
«Своїми силами» в особі Адміністрації морських портів уряд може провести днопоглиблення в гаванях Бердянську та Маріуполя.
Це потрібно, щоб в наш Азов могли заходити судна із невисокою надбудовою, але із значною осадкою, для обходу обмежень «Кримського моста»; втім у 2018 році АМПУ так і не знайшла підрядника для таких робіт на торгах, а силами власного флоту АМПУ змогла провести лише «експлуатаційне» днопоглиблення в Маріуполі (тобто, коли грунт з дна вичерпують лише для підтримання робочої глибини, в даному випадку – 12 метрів); якщо не виправити ситуацію, і не залучити нопоглиблювальний флот підрядників, в наступні 5 років порт «Бердянськ» ризикує «заміліти», тобто втратити робочу глибину, достатню для заходу крупнотоннажних суден (як це трапилось за часів Януковича із портом «Генічеськ»).
Днопоглиблювати азовські порти потрібно і для розвитку каботажного плавання (про організацію якого уже говорять деякі підприємства в регіоні), так і для розширення можливостей для базування кораблів та катерів ВМС та Держприкордонслужби. До прикладу, порт «Генічеськ» історично був розрахований на судна тоннажем до 5 тисяч тонн, чого цілком достатньо для військових плавзасобів.
Такі справи.