Угорці неодноразово вчиняли воєнні злочини та акти геноциду українського народу
Всі угорські воєнні злочинці, засуджені після 1945 р., реабілітовані...
Упродовж ХХ ст. так історично склалося, що угорці неодноразово займалися воєнними злочинами та актами геноциду українського народу:
- Репресії проти українців Закарпаття, зокрема, священників, після австро-угорського контрнаступу весною 1915 р.
- Угорсько-українська війна та ліквідація законно проголошеної Карпатської України 14-18 березня 1939 р.: 6000 загиблих українців + 60000 українців в угорських концтаборах.
- Окупаційний режим в анексованій Закарпатській області 1939-1944; присутність угорських окупаційних військ як союзників Гітлера в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях в 1941 р.; антипартизанські операції на півночі УРСР та півдні БРСР в 1942-1943 рр.; бої на карпатських перевалах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської області в березні-жовтні 1944 року.
За цей час жертвами угорських окупантів стало близько 100000 мешканців України, близько 70000 пройшли через угорські концтабори.
Загалом, у 1941-1944 рр. на території сучасної України несли окупаційну службу, проводили репресивно-каральні акції та заходи геноциду близько 100000 угорських військових та сил безпеки. Один з ударних кулаків карателів дислокувався на Волині – зі штабом у Рівному там діяли 6-8 угорських дивізій, з якими вели бої підрозділи УПА та місцевої самооборони.
Найбільший локалізований злочин угорських фашистів – знищення населеного пункту разом з мешканцями на Чернігівщині в 1943 р.
1 березня 2023 року виповнюється 80 років Корюківській трагедії: угорсько-нацистська каральна акція проти жителів смт. Корюківка відбулася 1–2 березня 1943 року: воєнні злочинці вбили 6700 людей та спалили 1290 будинків.
Командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання НКВС УРСР Олексій Федоров та його заступник, секретар Чернігівського обкому КП(б)У Микола Попудренко в кінці лютого 1943 р. організували наліт на німецько-угорський гарнізон в Корюківці. У відповідь окупаційна Сновська гарнізонна комендатура вислала збірний каральний загін, основу якого складали військовослужбовці 105-ї легкої угорської дивізії, загін допоміжної поліції з радянських громадян та есесівська зондеркоманда.
Каральний загін прибув зі Сновська в Корюківку вранці 1 березня 1943 року. Населений пункт оточили, а всіх жителів групами по 50–100 осіб зганяли у великі будинки й розстрілювали, після чого будівлі підпалювали. Терористична операція тривала й наступного дня, 2 березня 1943 р.
Наслідки нацистсько-угорського злочину в Корюківці:
- вбито близько 6700 мирних мешканців
- спалено 1290 будинків.
Серед встановлених вбитих 704 дітей та підлітків, 1097 жінок.
У той час за 15 кілометрів від селища перебували близько 3 тисяч радянських партизанів зі з’єднання Федорова. Вони не прийшли на допомогу населенню і навіть не спробували захистити їх від 300–500 карателів.
Знищення Корюківки є наймасштабнішою в Європі каральною акцією нацистів у Другій світовій війні, під час якої повністю знищено населений пункт з усіма мешканцями.
Інші відомі аналогічні воєнні злочини:
- Лідице в Чехії: 10 червня 1942 р. вбито в селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб;
- Хатинь у Білорусі: 22 березня 1943 р. в селі вбито 149 осіб,
Орадур-сюр-Глан у Франції: 10 червня 1944 р. у селищі вбито 642 особи.
Всі угорські воєнні злочинці, засуджені після 1945 р., реабілітовані Вищим воєнним судом Угорщини в 1992 р., теперішня угорська влада не визнає за собою ні політичної, ні моральної відповідальності.