Благими намірами вистелена дорога до новітнього СССР

Україна не встала, не повстала, а стала. Зупинилась у своєму розвитку. Як камінь підкинутий вгору, спершу хочеться вірити, що він долетить до зірок… А потім він зупиняється на короткий період і стрімко летить вниз.

Сьогоднішній день почався з двох знакових новин, які остаточно засвідчили, що Україна здає назад: і від демократичного розвитку, і від європейських перспектив та цінностей, від надій і сподівань що хоча б колись ми будемо жити в повноцінній розвинутій, самостійній державі.

Перша новина. У громади столиці забрали право на самоврядування. Іншими словами: віднині (після того, як буде оголошене рішення Конституційного суду про вибори до Київради і київського міського голови у 2015 році) життя киян повністю залежатиме від примх і бажань призначених чиновників.

Наступним логічним рішенням Конституційного суду мало б бути позбавлення Києва Магдебурського права, яке він отримав ще у 1494 році.

Влада в столиці повністю узурпована, далі лишається Україна.

Добре, що опозиція не згорнула акцію «Вставай Україна». Більше того, продовжила її географію на схід України. Це добрі, потрібні і благі наміри… І гасла, які виголошуються на мітингах правильні. А дії – інші. Відмова від виборчих обіцянок і одні поразки в парламенті. За Юлію Тимошенко забули. Перемогу в 5 виборчих округах – здали (сьогодні вже саме так можна говорити).

І друга новина. Україна свідомо віддає в чужі руки (Газпрому), чи найважливіший державний стратегічний об’єкт – газотранспортну систему.

Гасла влади не відрізняються від опозиційних. Але влада робить дуже чіткі і цілеспрямовані дії. Хоча вони позбавлені логіки навіть з точки зору інстинкту самозбереження. Євросоюз пропонував свою участь у модернізації ГТС. Але в цьому випадку, потрібно буде грати за прозорими правилами, чесним розподілом прибутків. А це не входить в плани можновладців.

Обрали інший шлях. Шлях який веде до повного руйнування економічної незалежності України. Бо з моменту передачі ГТС сусідському «господарюючому об’єкту» енергетичне забезпечення найбільш важливих секторів економіки України будуть залежати виключно від волі Газпрому. До чого це призведе? До того, що ми будемо чекати, коли нам кинуть «об’їдки» з барського столу…

За словами новітнього класика «ітогі подвєдьом». Енергетичну безпеку України ми віддаємо в чужі руки. Забираємо у громадян конституційне право бути єдиним джерелом влади. З такими підходами дорога до ЄС закрита. Альтернатива – Митний Союз, а там і реанімація нового-старого формування союзу. Тільки не європейського, а «братніх республік».

А опозиція? І далі, як «Тамбовський хор» з відомого радянського фільму буде їздити по теренах України з закликами вставати? Стали вже…