Новий кардинал для Австралії. Що це означає для українців?

Микола Бичок, очільник українців греко-католиків у Австралії
фото з відкритих джерел

Чи поїде його Еміненціє без команди і чи буде цей рух у бік України?

6 жовтня медіа облетіла новина про те, що Папа Римський призначив нових кардиналів, серед яких українець Микола Бичок, очільник українців греко-католиків у Австралії.

Той керує Мельбурнською єпархією УГКЦ (Австралія й околиці), яка налічує 7046 вірних, об’єднаних навколо 10 парафіяльних осередків та 10 місій. Загалом душпастирське служіння для цих вірних здійснюють 19 священників та 4 диякони. Окрім цього, в єпархії ще є 11 сестер-монахинь. Пристойно, але порівняйте із вірними в Україні.

Кардинал – це фактично Піднебесна Римського престолу, найвища після Папи особа католицької Церкви, це людина яка бере участь в обранні нового Папи. Дуже статусно, впливово та захищено. Владика Микола 6 отримав достатню кількість вітань, частина з них, вірю, щира. Але стати церковним гросмейстером у такому юному віці це величезна відповідальність.

І у будь-якої людини на висоті трапляється аберація погляду. Тому ми хотіли б поговорити про це щиро... Мені хотілося б як оглядачу релігій, по-сестринськи, по-племінницьки (якщо УГКЦ сестра ПЦУ, то я можу вважати себе люблячою племінницею) поговорити про це, правдиво. Але спочатку я б хотіла, щоб владика Микола почув голоси своєї пастви. Це призначення українські греко-католики сприйняли, як (далі пряма мова): «ляпас», «приниження» або «дрібна капость проросійських кардиналів, які крутяться навколо Папи Франциска».

Щобільше, деякі з них казали, що кардиналом обрали обирають найменшого і найменш важливого, тревел-менеджер Секретаріату Ватикану. Щоб був максимально не самостійним і відірваним від України.

«Ми всі чекали, що кардиналом стане блаженніший Святослав, – переказали мені в приватній розмові українці Риму, – це вже чи не десяте найменування кардиналами цього Папи і тут кардинала дають підлеглому блаженнішого Святослава. Більше того, окрім Святослава, у Церкві є чимало митрополитів, старших шанованих людей, натомість обирають юного».

«Ми радіємо за владику Миколу, але ми хотіли, щоб він був свідомий, що отримав цей титул не завдячуючи стійкості, здатності опонувати престолу у питаннях України, а навпаки, тому що блаженнішому Святославу хотіли показати, що його гордість не шанується», – сказав інший член діаспори.

Втім на наше запитання, чи не могли проросійські кардинали просунути владику Миколу на геополітичній шахівниці, щоб отримати м’який проросійській від етнічного українця голос у Ватикані, наші співрозмовники відповіли, що мало у це вірять. Вони пояснюють це тим, що владика Микола – редемпторист, а у цій чернечій спільноті було дуже багато мучеників саме від радянського режиму, там, мовляв, у всіх антимосковське ДНК. Мало вірять, але не виключають.

Втім саме їм належить ініціатива написати кілька порад молодому преосвященству. Кардинальська посада відкриває широкі можливості. Вдячність особі, яка допомогла владиці Миколі стати кардиналом, повинна мати свої межі.

Так само як для прохань, які будуть скеровувати до його преосвященства, повинні існувати межі. Австралія – це прекрасно, але це край географії, щоб не стати пішаком, і розкрити можливості, кардиналу потрібний апарат. Я уявляю, які кроки зробили б більш популярний, наприклад, владика Борис Ґудзяк? Він сформував би апарат (мінікурію) таким чином, щоб мати інформацію з різних джерел, щоб інформація по Україні, військова, політична, церковна, економічна була максимально збалансована.

У Папи Франциска заслужено контроверсійна репутація в Україні. Це зрозуміло, він не дуже розуміє українців, а українці не дуже розуміють його.

І, напевно, йому хотілося б чути лише добре, у тому числі від вас, Ваша Еміненціє. Всі очільники потужних структур, корпорацій, держав, союзів хотіли б саме цього. Людина слабка. Але від самого початку було б дуже добре, якби ви стали голосом українців у зоні доступу Папи, щоб ваш голос деколи був в опозиції навіть тим, хто можливо, допоміг вам стати кардиналом.

Набувайте друзів, ваше Високопреосвященство. В Україні, у Римі, Австралії та Європі. Україні потрібні друзі.

Якщо кардинальський статус то талант, то ви поки що тримаєте його у руках. Не вірте аплодисментам, Ваше Преосвященство. Ваші кроки під мікроскопом, за вами дивляться, навіть стікаючи кров’ю у прилади нічного бачення з тої землі, яка вас зростила. І хто знає, можливо до тих самих виборів Папи Україна підійде маючи ще одне популярне, та люблене обличчя. Правильних католиків люблять не лише українські католики, а й всі українці. Прикладів багато.

Удачі, владико. Вона вам знадобиться. Але сміливі та самостійні її завжди отримують.