Слово про Бориса Олійника
Перейшов межу великий поет, справжня Людина. Небайдужі до Слова тепер уважніше читатимуть те, що сказав він.
«Большое видится на расстоянии» - ніби про нього писав інший мудрий поет.
Сьогодні багато чуємо про те, як хтось боровся (чи нібито боровся) за правду, за Україну. Борис Ілліч ніколи не вдавався до героїзації власних вчинків, бо він скрізь і завжди залишався собою. А тому природними були його своєчасні вимоги щодо правдивої оцінки трагічних сторінок України (голод, репресії), щодо недопущення «сатанізації» сербів, відведення небезпеки від голів талановитих літераторів… А чверть століття подвижництва у Фонді Культури за що завдячують йому сотні митців різних жанрів!... Це справжність, яку не можна підмінити патріотичними словесами.
Я бачу Бориса Ілліча в різних іпостасях, в різних обставинах: на трибуні ПАРЕ, парламентських дискусіях, в зустрічах з металургами, з інтелігенцією, на зібраннях з нагоди збереження пам’яті про діячів культури (саме він був ініціатором багатьох таких заходів).
Скрізь, навіть в лікарні, він був однаковим: спокійний голос, зважена думка, совісне слово, легка самоіронія… Йому не потрібно було здаватися, він був собою – втіленням мудрості і правди.
Борис Олійник – звичайний геній. А генії не вмирають. Розумієш це, та біль втрати не вщухає.
Читатйте такоже: Борис Олійник. Останнє інтерв’ю: Путін воює за свій народ, а ми повинні воювати за свій