Як перейти на українську: 14 секретів від моєї дружини
glavcom.ua
7 вересня, 2020, 07:28
Для тих, хто дійсно цього прагне
Дуже часто, спілкуючись українською із незнайомими російськомовними людьми, відчуваю якусь пересторогу чи навіть зверхність, яка за 5 хвилин змінюється на спокій і слова: «Какой у вас красівий язик. Ви откуда, навєрноє с Западной Украіни? Как-ето кієвлянка? Такіх нє биваєт». А за 15 хвилин вже чую – «Я тожє так хочу».
Дехто, знаючи, що я 100 % україномовна і за останні три роки не промовила в Україні жодного слова російською, питають поради, як же перейти на рідну мову своєї країни?
Ось, що б я порадила тим, хто дійсно цього прагне:
- Відповісти для себе на питання, чому ви хочете позбутися російської й стати україномовним? Що у вашому житті чи стані зміниться на краще? Може це зробить вас щасливішим? Або хочете, щоб у закордонних подорожах вас перестали ідентифікувати як росіянина? Чи розумієте, що ваша україномовність - іще одна цеглинка на шляху до справжньої незалежності нашої країни? А може ви хочете кардинально змінити життя - і мова стане вашим місточком? Або ж хочете, щоб ваші діти росли в українському середовищі?
- Прийняти рішення і взяти відповідальність за втілення «спецоперації» під кодовою назвою «Воля». Адже ви вільні обирати, якою мовою говорити. І можете звільнитися від пут російськомовності, які часто гнітять і змушують почуватися ні в сих ні в тих. Дайте собі на це короткий проміжок часу, наприклад, місяць.
- Повідомте про своє рішення рідних та тих, хто добре до вас ставляться. Це можуть бути не тільки друзі чи колеги, а й улюблений бариста, у якого ви щодня дорогою на роботу берете каву. А особливо – діти. Для них це може стати ще й захопливою грою. Попросіть про підтримку на шляху до цієї трансформації. Поясніть, що це для вас важливо.
- Сьогодні ж візьміть за правило з усіма новими знайомими чи й незнайомими (водіями таксі, працівниками ресторацій, крамниць, банків та установ) говорити тільки українською. Робота цих людей - обслуговувати вас чи надавати послуги. Тож мову обираєте ви.
- Пам’ятайте про власні мовні права споживача. Стаття 15 закону України «Про захист прав споживачів» та стаття 10 Конституції гарантує нам право на обслуговування державною мовою. Я, наприклад, не сварюся, а чемно кажу офіціантові: «Перепрошую, я погано розумію російську. Чи могли б ви мене обслуговувати українською?». Найчастіше вони погоджуються, іноді пояснюючи, що соромляться своєї української чи не певні у її грамотності.
- Пишіть пости в соцмережах, повідомлення в месенджерах українською. Це психологічно простіше, ніж говорити. На питання, чому ви змінили мову листування, кажіть, що вам так зручніше, бо це ваша рідна мова. І це ж правда, чи не так? Приберіть російську розкладку клавіатури з ноутбука і телефона, щоб не мати спокуси полегшити собі життя.
- Створіть традицію раз на місяць купувати гарно видану україномовну книжку. 10 сторінок на ніч допоможуть краще заснути, а ще - збагатити словниковий запас. Крім того, так ви підтримуватимете українські видавництва. Якщо вам цікаві сучасні українські книжки «з перчинкою», запрошуємо до нашої маленької онлайн-книгарні UKRIDEABOOK. Виданням усіх книжок, що там представлені, опікувалася я, тож гарантую що вони якісні, захопливі й написані гарною живою українською.
- Найлегше, коли українською вже говорить ваша друга половинка. Або якщо він чи вона згодні на цей мовний експеримент. Якщо ж пари зараз немає – ще краще! Українська – чи не найкращий привід для знайомства. Чуєте з чиїхось вуст українську, і людина вам імпонує? Тоді поцікавтеся, чи завжди вони говорять українською? Спитайте поради. Розкажіть про свій шлях. Формуйте україномовне коло спілкування. Можна почати із фейсбука. Це додаватиме вам сил.
- Зробіть українську мовою свого інтимного спілкування. В ліжку це буде дуже пікантно.
- Найскладніше – перейти на українську зі старшими людьми й тими, з ким говорили тільки російською надто багато років. Це останній бар’єр на шляху до мовної стійкості. Вам здаватиметься, що з ними ваша мова недосконала, якось не так звучить. Ви можете плутати закінчення, бо роди іменників російською та українською часто відрізняються (українською двері – вони, а російською – вона). Це так само важно, як відмовитися від цукру. Але позбудьтеся нав’язаного переконання про те, що ви маєте відповідати мовою співрозмовника. Ви нікому нічого не винні. Винні лише собі – стати гармонійною і впевненою в собі україномовною людиною, розправити крила. Якщо почуваєтеся ніяково, скажіть, що у вас виникла потреба перейти на українську, і ви над цим працюєте, тому вам буде приємно, якщо співрозмовник теж говоритиме українською, але не заперечуватимете, якщо не буде. Це вас заспокоїть. Нікого не силуйте, особливо батьків поважного віку. Їм важко. А от коханий чи кохана найвірогідніше пристануть на вашу пропозицію, бо ж хочуть, щоб вам було добре і, маю надію, поділяють ваші цінності та переконання.
- Не переймайтеся, якщо ваша мова видається вам недостатньо вишуканою чи у ній з'являється суржик. Це природно. Мова жива. І з кожною прочитаною книжкою, кожним переглянутим українською фільмом і з кожною бесідою за філіжанкою кави з цікавим україномовним співрозмовником, вона ставатиме кращою. За пів року ви не зможете намилуватися її звучанням.
- Пообіцяйте собі подарунок за успішну реалізацію мовної «спецоперації». І неодмінно виконайте цю обіцянку. Пишайтеся собою!
- Вигадуйте власні способи для полегшення переходу. Почніть вести нотатки чи щоденникові записи українською. Говоріть з українською із собою. Знайдіть кількох україномовних публічних людей, які вам імпонують, і підпишіться на їхні фейсбук-сторінки та ютуб-канали. Їхні дописувачі також можуть стати вашими віртуальними чи реальними друзями. Дослідіть нішеву українську музику і вирішіть, на чий концерт підете, щойно завершиться карантин: Ореста Лютого, гурту «Пирятин», «От вінта» чи «Козак Систем»?
- Напишіть мені у приватні повідомлення про ваш успіх. А я за вас порадію. Мою підтримку ви вже маєте.