Можна одночасно працювати та займатися домашніми справами. За що я люблю дистанційну роботу
Величезна перевага віддаленої роботи – можливість вирватися вдень до найближчого спортзалу чи басейну
Мій трудовий стаж – 12 років. Половину цього часу відпрацювала в офісі, а половину – вдома. Порівнюючи роботу за графіком з 9:00 до 18:00, у режимі ранкових і вечірніх змін та віддалено, мушу зізнатися, що останній варіант мені подобається найбільше, а звична п’ятиденка – найменше. Чому? Коли щодня тиждень за тижнем перебуваєш в офісі рівно до 18:00, то на життя залишається мало часу. А коли ти ще й заміжня жінка та маєш маленьких дітей – то сірі будні намагатимуться найперше проковтнути саме тебе.
Через це я і обрала дистанційну роботу, де можна спланувати свій час відповідно до власних бажань та можливостей. Гадаю, що робота з дому – оптимальний варіант для тих, хто вміє себе дисциплінувати, стимулювати, контролювати.
Дистанційна робота – це також можливість одночасно виконувати кілька завдань. Наприклад, писати статтю та виконувати домашню роботу, наприклад, варити борщ, запікати м’ясо тощо. Скажете, що це відволікає? То лише питання досвіду. Тим паче, що готування їжі – це скоріше автоматичний процес, який не вимагає сильного розумового навантаження. Звісно, бувають години коли потрібно зосередитися саме на результаті – у такий час треба все кидати та сідати за комп’ютер.
Насправді від домашньої роботи нікуди не дітися. Хочеш не хочеш, а треба. За дистанційної роботи паузи між робочими завданнями можна заповнити оцією рутинною діяльністю, натомість вечір буде вільним. Час можна присвятити спілкуванню з дитиною, вечірнім прогулянкам, походам на виставку, чомусь приємному та корисному. Коли працюєш в офісі до 18:00, потім їдеш через пів міста додому, а ще треба приготувати дитині вечерю, перевірити уроки – це, давайте будемо чесними, виснажує.
Повернемося до дистанційної роботи. Під час такої зайнятості є можливість час від часу робити невеликі фізичні вправи. Ви ж не будете в офісі присідати, робити випади чи махати руками? Вдома – будь ласка. До речі, ці навантаження стимулюють розумову діяльність. У мене вдома стоїть «шведська стінка», і коли немає натхнення на написання статті чи з’явилася втома від рутинного редагування, то починаю підтягуватися, качати прес чи розтягувати м’язи. Щоправда, муза після вправ може й не з’явитися, проте тіло хоч трохи стрепенеться від сидіння за комп’ютером.
До речі, величезна перевага віддаленої роботи – можливість вирватися вдень до найближчого спортзалу чи басейну. Зазвичай в обідні години там немає тисняви, отже можна позайматися комфортніше. Ще один плюс – денні абонементи зазвичай дешевші. Потренувався вдень, набрався сил на подальшу роботу, а вечір залишився вільним.
Дехто вважає, що за роботи з дому можна влаштовувати собі сієсти. Насправді далеко не завжди так виходить. Ніби й працюєш біля ліжка, проте на обідній сон часу немає. Хіба що прилягти на кілька хвилин. За всі роки дистанційної роботи дрімала вдень може з десяток разів. Хоча нічого поганого в обідньому відпочинку немає. Ще одне: у разі легкої застуди ніхто не бере лікарняний, доводиться їздити на роботу. Цю недугу набагато легше перенести в рідних стінах, вдома хворіти комфортніше.
Віддалена робота – це можливість вчасно сходити на прийом до лікаря самому або відвести дитину. Вечірні години до спеціалістів зазвичай зайняті на кілька тижнів наперед. Коли працюєш у звичному режимі, то доводиться відпрошуватися тощо. Також за дистанційної роботи маєш змогу скупитися в супермаркеті вдень – і це все без величезних черг, які дратують.
За віддаленої роботи відвикаєш від громадського транспорту. Забуваєш про ранкову та вечірню тисняву в метрі. Київ нині переповнений, тому добирання до місця роботи та повернення додому – це не завжди приємна поїздка.
Робота з дому – це можливість краще харчуватися. В обід можна з’їсти тарілку свіжого супу, борщу з пампушками й часником, салату, навіть оселедця, риби чи чогось іншого. За офісної роботи регулярно в столову не ходитимеш, адже українські зарплати не завжди дозволяють таку «розкіш». Доводиться брати з собою бутерброди чи контейнери з їжею. Направду кажучи, у деяких (київських!) офісах немає навіть кухні чи окремого приміщення для перекусу, тому доводиться їсти за робочим столом. Звісно, біля клавіатури суп не сьорбатимеш, рибу не їстимеш чи щось таке, що має сильний запах – незручно буде перед колегами. Отже зазвичай це щось легеньке – бананчик, яблучко, печиво, а основна їжа буде вже по роботі, тобто після 19:00.
Робота з дому має свої недоліки. Про них також варто говорити. Найголовніший – зазвичай вам менше платитимуть, аніж тим, хто відповідну кількість роботи виконує з офісу. Різниця може бути досить значною.
Дистанційна робота може приводити до того, що ви менше часу приділятимете собі. Можна весь день ходити в піжамі, у засмальцьованому халаті та з поламаними нігтями. Ніхто ж не бачить. Можна перетворитися на нечупару. Коли занадто «одомашнюєшся», то вже абсолютно нікуди не хочеться виїжджати. Це ж треба чепуритися, одягатися тощо. Проте це також питання самодисципліни. Зрештою це міт – дистанційна робота не завжди проходить вдома, час від часу доводиться їздити до офісу чи вирішувати свої робочі питання.
Спілкування з колегами, творчі зустрічі, походи на виставки – це обов’язковий елемент гармонійного розвитку особистості, тим паче творчої. Це розуміють усі: і хто працює вдома, і хто працює в офісі.
Взагалі варто говорити про те, що робота повинна приносити радість. Це надважливо. Якщо вам не подобається графік роботи – спробуйте поговорити з керівництвом. Ніхто вас не з’їсть. Графік роботи не повинен пожирати весь ваш вільний час.
Не варто забувати про свої «золоті години» – це той час, коли у вас найбільша працездатність і на яких варто закцентуватися. Люди відчувають особливості своєї активності протягом доби. Найвідомішим є поділ на три типи: жайворонок, голуб і сова. Відповідно в жайворонків найкраща працездатність зранку, у голубів – удень, а в сов – ввечері. Недаремно в деяких країнах діє правило: в анкеті претендент на майбутню роботу вказує, до якого хронотипу належить. Біологічний ритм безпосередньо впливає на самопочуття та на працездатність. На це варто зважати під час налагодження свого робочого графіку.
Мені, наприклад, завжди складно було працювати на вечірніх редакторських змінах, які тривали до 22:00. Я хотіла одного – спати. Зараз у мене вільний графік, я ніколи не працюватиму ввечері. А сови спокійно можуть писати статтю о 23 годині і, повірте, у них вийде прекрасний текст. Проте офісна робота змушує сов перетворюватися на жайворонків: рано вставати та чимчикувати на роботу, а їхні «золоті години» пропадають.
Гадаю, у цьому житті варто спробувати всі варіанти: і класичний графік 09:00-18:00, і зміни, і дистанційну роботу, і поєднання кількох видів зайнятостей. Лише так можна знайти свою ідеальну роботу з ідеальним режимом – це приноситиме задоволення, окрилюватиме та спонукатиме розвиватися.