298 жертв трагедії лайнера MH17 над Донбасом – це справа рук Путіна

Міжнародна Спільна слідча група навела докази того, що таки Росія збила літак рейсу MH17 у повітряному просторі України. Врешті і цивілізованому світові стає зрозуміло, що 298 жертв тієї трагедії – це справа рук Путіна.

Наступним має стати висновок, що нічого б такого не відбулося, якби Росія не почала свою агресію щодо України. Що справжньою точкою нестабільності в регіоні та світі є саме путінська Росія, а не її сусіди, як це намагається зобразити Кремль. Адже один із ключових «аргументів» РФ щодо так званих «зон впливу» цієї країни на пострадянському просторі, що лише Росія може не допустити хаосу на цій території. Але сама вона і є цим хаосом.

Саме Росія створила довкола себе пояс нестабільностей, котрим стримує Україну, Молдову, Грузію та інші держави від поступу та зближення з Європейським cоюзом і НАТО. Саме вона постійно розпочинає нові війни в регіоні, бо по-іншому не здатна впливати на політику сусідів. Намагається розсварити Європу та США, посіяти розбрат між країн ЄС, розхитати спокій на Балканах.

А що ж світ?

Чи є на все це належна відповідь? Які країни зараз готові давати відсіч російській агресивній зовнішній політиці? Їх два типи. Перший – це ті, котрі відчули на собі всі «переваги» радянської окупації. Другий – ті, котрі самі постраждали нещодавно від російського хаосу. Іще невелика група тих, котрим пощастило із розумним керівництвом, як-от Данії та Канаді.

Що ж стосується інших, то, здається, кожна держава чекає, поки Росія сягне своїми щупальцями безпосередньо до неї. Лиш тоді почнуть відповідати на її атаки. При чому для того має трапитися щось дуже серйозне. Перші ластівки агресії зазвичай пропускають повз вуха. Всесвітнє «якось то воно буде», замість того, аби працювати на випередження.

Так було зі Сполученими Штатами Америки, котрі вирішили реагувати аж після втручання РФ в американські президентські вибори.

Так трапилося і з Британією, котра мобілізувала зусилля з протидії Росії після отруєння Скрипалів.

Тепер своє слово належить сказати Нідерландам та Австралії.

Тим часом деякі держави, а точніше їхні політики, котрі перебувають при владі, продовжують торочити про необхідність йти на поступки Росії. З якою міною тепер, після висновків Спільної слідчої групи щодо збиття російським «Буком» літака рейсу MH17, італійська коаліція популістів збирається пропагувати задекларовану в угоді ідею зняття із Росії євросоюзівських санкцій?

Що має зробити РФ із Німеччиною, аби Ангела Меркель врешті зрозуміла – не буває з Росією «просто бізнесу»? Тому «Північний потік-2» неодмінно стане не лише підніжкою Україні, а й усьому Євросоюзові.

Будь-яка афера Росії завше спрямована на те, аби обдурити інших. Не можна говорити ні про який «бізнес» із Кремлем, тому що це не бізнес у класичному розумінні, а спроба обкрутити довкола пальця, адже в Росії довірливість та партнерські відносини сприймаються за слабкість, а слабаків треба «розводити».

Що б путінська Росія не робила – вона усюди приносить із собою хаос та розруху. Вона сіє брехню та смерть. Втручається у вибори та збиває пасажирські літаки, нападає на незалежні країни та знищує власне ж населення, отруює громадян за кордоном та підкупляє іноземних політиків. І чинитиме так далі, поки врешті не отримає по руках зі всієї сили.

Як діяти?

Росія – це хаос, котрий потрібно впорядкувати. Не варто чекати, коли він сягне своїми довгими руками смерті нової країни. Діяти слід на випередження: посилювати санкції; послаблювати російську економіку, передовсім корупціонерів та оточення Путіна; протидіяти на усіх можливих фронтах: від віртуальних та судових й до військових; посилювати Україну; зменшувати залежність від Росії в усіх сферах економіки; робити усе можливе для звільнення незаконних заручників, котрих утримує Кремль. Заганяти РФ у цивілізовані рамки, привчати, аби діяла за правилами та нормами. Упокорювати хаос, аби він не знищив і себе, і весь світ.