Європа нічому не навчилася з власної історії

Цього разу європейці аж ніяк не повторюють помилки, якої припустилися з Гітлером. Тоді віддавали Чехословаччину, Польщу, Австрію - аби Гітлер нажерся та заспокоївся. Ніхто не хотів воювати.

Зараз, підозрюю, Україну теж дехто бажає віддати - але не для того, аби Х**ло нажерлося та заспокоїлося. Таких дурних там більш нема. Україну можуть віддати, аби Х**ло нею подавилося. І, як не заспокоїться - то принаймні дасть час, аби і Європа, і Штати підготувалися до війни. Вони зараз просто не готові, тому сподіваються виграти час (принаймні два роки, це мінімум, а насправді - сподіваються десь на п'ять), аби розгорнути військову структуру, накачати армії, які в декого (в тієї ж Німеччини, наприклад, чи в Італії) валялися після закінчення Холодної війни занедбаними, аби американці встигли перекинути всі необхідні війська до Європи - цей процес вже почався, але лише почався... Вони сподіваються, що, продавши українців, вони не програють на цьому, бо українці все одно воюватимуть. Вони нададуть військову, фінансову, технічну, бодай розвідкову підтримку - тільки щоб українці воювали та дали їм виграти час. А що потім з українцями стане - ну, потиснуть плечима тай спишуть на страхіття війни та на ще один жахливий злочин ніхарошого диктатора Путіна. Може, потім ще й меморіал який забульбенять, вижившим - компенсації якісь запропонують, під підпис про відмову від будь-яких моральних та матеріальних претензій в майбутньому...

Єдине що - вони можуть і помилитися. Бо, віддавши Україну, вони віддадуть ще й здоровенний військово-промисловий комплекс, який має, серед усього-навсього шести країн світу, власний довершений цикл ракетобудування, а також здоровенний мобілізаційний потенціал. Вони сподіваються, що цей потенціал буде воювати проти Путіна, але де гарантія того?

Тому оцю історію з ПАРЄ я розцінюю, не як те, що «Європа нічому не навчилася з власної історії», а як те, що вона дечому таки навчилася, але не тому, що б нам хотілося, аби вони вивчили.