Дніпропетровськ – експортна столиця України?

На початку двотисячних у Києві був популярний один анекдот. Перед перехрестям дніпропетровський джип підрізає донецький – обидва з київськими номерами. Опускаються вікна, починається «мила» розмова, яка закінчується характерною фразою тих часів: «Ей, ви, кияни, повертайтесь у свій Дніпропетровськ».

Історія – процес, повний парадоксів. Пройшло 10 років. Тепер донецькі джипи з київськими номерами їздять Дніпропетровськом. Давнє змагання між донеччанами та дніпропетровцями сьогодні виглядає переконливіше у бік Дніпра.

І недаремно. Теза Ігоря Коломойського про Дніпропетровськ як ділову столицю України, може бути цілком реальною. І не тільки ділову. Як показав семінар, проведений Дніпропетровською ТПП, місто ще може стати й експортним центром України.

Небувале масове зацікавлення бізнесу, повний зал академічного театру ім. Шевченко, конкретні та жорсткі запитання: як виходити на європейські ринки, «холодний душ» відповідей Ксенії Ляпіної – про марне очікування інвестицій допоки існуватиме незрозуміла організаційна форма українських підприємств для західних інвесторів; Тараса Качки, віце-президента Американської торгівельної палати, – про важливість уважного перечитування тексту Угоди; аналітика Ігоря Бураковського – про розуміння вимог європейських стандартів до експортної продукції; Геннадія Чижикова – про те, що ситуація в світі змінилася, треба змінюватися й бізнесу.

А підсумував сказане найкраще дніпропетровський міський голова Іван Куліченко: «Як продамо Європі те, що самі не хочемо їсти, носити, будувати?».

Історія – річ парадоксальна. Інколи дає шанс, не скористатися яким не просто гріх, а злочин перед майбутніми поколіннями. Дай Боже нам розуму не втратити його.