Борщ – об’єкт нематеріальної культурної спадщини. І не треба з цього сміятися
Кучма не приховував обурення: «Борщ – традиційна російська страва? Традиційна російська страва – це щі!»
Щойно Міністерство закордонних справ звернулося до ЮНЕСКО з проханням внести борщ до нематеріальної культурної спадщини України, в соціальних мережах стався вибух скепсису і напівдотепних жартів. Однак, поки номінаційне досьє прямує до комісії, спробуймо об'єктивно подивитися на економічні вигоди цієї важливої, на погляд автора, події.
Для того, щоб пояснити фінансову цінність борщу для держави, давайте повернемося на декілька років в минуле. Розглянемо «борщовий скепсис» на прикладі складнощів, з якими довелося зіткнутися українським експортерам алкоголю, після того, як Україна підписала угоду про зону вільної торгівлі з ЄС. Тоді ми взяли на себе велику кількість зобов’язань. У тому числі і тих, що стосуються використання географічних назв при виробництві товарів.
І з того часу при експорті ми втратили право безкоштовно використовувати такі назви як коньяк, шампанське, херес, просекко, порто та безліч інших. Усі вони були зареєстровані в Європі десятки років тому. І в разі, якщо український виробник бажає поставляти свою продукцію під цими назвами в країни Євросоюзу, він має сплатити за це відповідні роялті провінціям, де такі торгові марки зареєстровані.
Звичайно, українські винороби мали альтернативу. Замість коньяку на етикетках можна було писати «бренді», а шампанське таким чином мало б маркуватися як «вино ігристе».
Але маркетинг та споживацькі звички – річ вперта і невблаганна. І обираючи на полиці супермаркету звичний для себе напій, покупець, перш за все, шукає знайому назву, не вдаючись до деталей виробничого процесу. Аналоги нікому не цікаві, коли мова йде про смакові задоволення.
Здавалося б, який з цього економічний зиск? Безпосередній! Кожна продана пляшка приносить цілком відчутні гроші до бюджетів країн-власників торгових марок. І, до речі, навіть використання відповідних назв всередині України стане платним для виноробів вже з 2025 року.
У разі, якщо ЮНЕСКО визнає борщ об’єктом нематеріальної культурної спадщини України, ми матимемо змогу заробляти гроші на кожній згадці нашого борщу в меню ресторанів за межами України.
Ні, суми роялті не здатні врятувати нас від економічних криз, як кепкують мережеві дотепники. Але вони створять репутаційний прецедент. Коли страва матиме географічну приналежність саме до України і приноситиме реальні гроші.
Читаючи чергові меми про борщ, згадався красномовний епізод з урядового бенкету на території Російської Федерації, участь у якому брав колишній президент України Леонід Кучма. Окрасою столу серед перших страв був саме борщ. Але в меню він фігурував з ремаркою «традиційна російська страва».
Своє обурення Кучма не приховував, його слова «Борщ – традиційна російська страва? Традиційна російська страва – це щі!»
Борщ – не лише улюблена страва для українців. Ця страва не лише запорука злагоди в родині, а й нове джерело бюджетних доходів. Смак борщу – це смак заможності!